У самому серці Зарваниці, однієї з найбільших християнських святинь Західної України (у крипті під дзвіницею біля Собору Матері Божої ) поховали відомого українського священика, колишнього виконавчого секретаря Пасторально-міграційного відділу УГКЦ протоієрея Василя Поточняка, який помер в італійському місті Бреші. Не кожний священнослужитель може бути посмертно удостоєний честі бути похованим у такому місці, однак отець Василь справді був взірцем служіння Богу і людям.
Він прожив лише 41 рік, і майже половину життя присвятив цьому служінню. Закінчивши Люблінський (Польща) католицький університет та Папський східний інститут у Римі, він з 2001-го опікувався українцями Італії, став там першим національним координатором душпастирства, а відтак — і нашими емігрантами в низці інших європейських країн. Як повідомляє прес-служба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, за час служіння за кордоном отець Василь заснував понад 70 українських громад, активно опікувався духовним, культурним та громадським життям трудових мігрантів, ставав на захист їхніх прав як перед італійською, так і перед українською владою. Був засновником християнського часопису «До Світла», а також відзначення Свята матері й організації форумів українців в Італії. А з 2008-го — ініціатором щомісячних зустрічей, прощ і молитовних читань заробітчан та їхніх рідних в різних містах України, фестивалю заробітчанської творчості.
Навіть уже борючись зі страшною невиліковною хворобою, отець Василь знаходив можливість і сили надавати таку необхідну духовну допомогу відірваним від рідної землі, сімей та звичного середовища людям — проводив для них скайп-конференції, присвячені роздумам над Святим Письмом. А ще, розповідають, він дуже чекав появи нарешті у Зарваниці пам’ятника заробітчанам, ідейним натхненником спорудження якого колись став. На жаль, не дочекався, зате для нього немовби стала пам’ятником сама святиня.