Чого чекати педагогам?

21.04.2015
Чого чекати педагогам?

Сергія Квіта в Черкасах приймав в.о. ректора Черкаського національного університету Олександр Черевко. (автора.)

Прийнятий не так давно Закон «Про вищу освіту» та інші урядові ініціативи часто викликають багато запитань як у викладачів, так і у студентів. Почути відповіді на частину з них iз вуст профільного міністра днями отримали змогу освітяни Черкащини. Про те, які новації чекають найближчим часом нашу освіту, дізналася і кореспондент «України молодої».

Черкаський університет — без Кузьмінського

На Черкащині міністр освіти і науки Сергій Квіт буває часто, адже з цим краєм, каже він, його пов’язують особисті спогади. Його дружина родом iз міста Сміла, тут народилася донька і живе теща, а сам він ще в далекому 1989 році брав участь в організації там Народного руху. Але днями пан міністр приїхав не до рідної тещі, а побував з одноденним робочим візитом у Черкаському національному університету імені Богдана Хмельницького, де провів зустрічі з науковцями та студентами, ознайомився з роботою Інституту української філології та соціальних комунікацій цього вишу та провів прес-конференцію для ЗМІ. За його словами, про справи Черкаського національного університету він добре знає ще з часів, коли була налагоджена співпраця між Могилянською школою журналістики, яку він очолював, і кафедрою журналістики ЧНУ.

Не обійшов увагою Сергій Квінт і майбутні вибори ректора Черкаського національного університету, які мають відбутися 23 квітня. «На жаль, не знаю всіх чотирьох кандидатів, знаю тільки теперішнього виконуючого обов’язки ректора Олександра Черевка і молодого доктора наук пана Сергія Назаренка, з яким мені було приємно щойно познайомитися», — зазначив пан міністр. При цьому він пояснив, чому Міністерство освіти і науки відмовило в балотуванні екс-ректору Анатолію Кузьмінському. «Я прекрасно пам’ятаю, які були розмови про Кузьмінського і чому він змушений був піти з посади — тому що голодували студенти. У мене є лист від університетської громадськості, від майданівської черкаської громадськості, маю інформацію від правоохоронних органів стосовно Кузьмінського. Моє враження таке, ця людина не планує займатися університетом, а можливо, планує займатися політикою і просто смикати університет у своїх якихось цілях. Я вважаю, що це неправильно. Це не в інтересах університету та не в інтересах міністерства», — підсумував Сергій Квіт.

«Я приїхав розповісти про новий Закон «Про вищу освіту»

Утім головною темою розмови міністра із черкаськими освітянами стали новації, які найближчим часом очікують українські виші. «Я приїхав розповісти про новий Закон «Про вищу освіту», його імплементацію, реформування освіти і науки в Україні», — повідомив міністр під час зустрічі з черкащанами. Зокрема, він зазначив, що після проведених перевірок уже до кінця навчального року в Україні буде закрито кілька десятків, а може, й сотня вищих навчальних закладів та їхніх філій. «Ніяких рознарядок на такі закриття немає, але ми ставимо вишам питання, як вони можуть надавати якісну освіту, якщо в них, наприклад, є 120 студентів? У переважній більшості в них немає на це чіткої відповіді», — пояснює Сергій Квіт. І додає, що студенти ліквідованих вузів під час такого реформування не постраждають — їх переведуть в університети, кращі за ті, де вони навчалися.

З викладачами, наголошує пан міністр, буде складніше. Бо викладачі є різні, а вузи хочуть брати кращих. Тож частина лишається «за бортом». Такі ж проблеми виникають і в інших співробітників вишів. Утім, як зазначив Сергій Квіт, він звертається до ректорів вузів, аби такі питання врегульовувати, тож соціальної напруги вдається уникати. Як і після скорочення пенсій для працюючих пенсіонерів — звільнення викладачів поважного віку, які розпочалися, він назвав не драматичними, бо на їх місце заступають молоді кадри.

Зупинився пан міністр і на виплаті студентських стипендій. За його словами, їх не будуть зменшувати, однак із часом їхня вага зростатиме. «Вважаю, що стипендії треба платити тим, хто показує надзвичайні досягнення і тим, хто цього вкрай потребує. Ми будемо над таким проектом працювати, але це не питання цього року», — заявив міністр.

Сергій Квіт також повідомив, що в Україні планується повернення до 12-річної шкільної освіти. Хоча, наголосив він, на наступний навчальний рік таких змін поки не буде, але, в перспективі, очікується перегляд підходів до самого розуміння завдань освіти. На переконання міністра, молодша школа має бути в населеному пункті, де живе школяр, а от для старшої школи визначальним критерієм має стати якість освіти. Щодо поточних справ, то є приємна новина: серед державних проектів, які було скорочено через війну на Донбасі, першою відновлять «Шкільний автобус», а ще планують повернутися до безкоштовних підручників у школах.

Відбудуться зміни і в професійно-технічній освіті. За модель буде взято досвід Голландії. «В Україні нині понад 1300 ПТУ та ще 300 технікумів і коледжів. Це багато. Ми пропонуємо створити новітні багатопрофільні регіональні центри професійної освіти. Нині працюємо над законом «Про професійну освіту» і до літа внесемо на розгляд ВР», — ділиться планами пан міністр. Утiм долю таких закладів визначатимуть безпосередньо в областях, аби пов’язати професійну освіту з тамтешнім ринком праці.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>