Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Олеський замок. (автора.)
Володарем недержавної премії імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України» в 2015 році стала скромна, принципова та розумна жінка — хранителька фондів музею-заповідника «Олеський замок» Тетяна Сабодаш. Скарби селища Олесько входять до складу Львівської національної галереї мистецтв і є досить популярними серед мандрівників. До моменту оголошення переможця ніхто, окрім Експертної ради, не знав імені винуватця свята. Тетяна Сабодаш щиро здивувалася, почувши, що стала лауреаткою. З її непідготовленої промови про замок і Бориса Возницького відразу стало зрозуміло, що це не той воїн «музейного авангарду», який чекає на лаври для себе. Пані Сабодаш ні словом не обмовилася про власні заслуги і ні на йоту не вдалася до самопіару, хоча на правах королеви премії мала на це всі підстави.
«Коли директор сказала відправити заявку на цей конкурс, я відповіла, що в мене і так купа справ у музеї», — зізналася лауреатка «УМ». Насправді, справ у музейниці більш ніж достатньо. Адже, окрім фондів, лекцій, турботи про численні візити до музею українських чиновників та іноземних гостей, вона сама, не довіряючи нікому таку особливу справу, висаджує і доглядає на території замку неймовірні квітники. Найбільше садить жоржин, адже їх дуже полюбляв покійний директор музею-заповідника Борис Возницький. До 1969 року замок був практично зруйнований. Возницький поставив перед собою завдання — кров із носа, а Олеський замок треба відновити. Пройшло шість років, і замок-музей відкрив свої розкішні двері для перших відвідувачів.
«Ми нікому не дамо занапастити цей замок», — пообіцяла зі сцени хранителька Олеського замку Тетяна Сабодаш — і видно, що ця жінка свого слова не зрадить. Як свого часу робив і Возницький.
«Експертна рада засідала впродовж одного дня. Дуже важко далося обрання переможця. Перевага була фактично в один голос», — зізнається «УМ» головуючий Експертної ради, голова правління громадської організації «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро. Галерист Павло Гудімов — теж член Експертної ради, поділився з «УМ» інформацією «з-за лаштунків»: «Річ у тім, що сильним «супротивником» був ініціатор та співавтор створення Музею-садиби «Самчики» Олександр Пажимський. Та виявилось, що ніхто з Експертної ради там не бував, а от Олеський замок всі відвідували».
От тепер і вір у результати премії та компетентність експертів.
Цьогоріч відбулося друге вручення премії імені Бориса Возницького. Її започаткували в пам’ять про відомого сподвижника музейної справи в Україні — Бориса Возницького — «музейного батька», який врятував від руїн і знищення не один замок і спадщину відомих художників.
Премія з грошовою нагородою 20 тис. грн. вручається раз на два роки і покликана підкреслити соціальну значущість музейної діяльності, сприяти консолідації професійної спільноти та відзначити і нагородити активних музейних працівників, тим самим піднявши престижність цієї професії.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>