Олеський замок. (автора.)
Володарем недержавної премії імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України» в 2015 році стала скромна, принципова та розумна жінка — хранителька фондів музею-заповідника «Олеський замок» Тетяна Сабодаш. Скарби селища Олесько входять до складу Львівської національної галереї мистецтв і є досить популярними серед мандрівників. До моменту оголошення переможця ніхто, окрім Експертної ради, не знав імені винуватця свята. Тетяна Сабодаш щиро здивувалася, почувши, що стала лауреаткою. З її непідготовленої промови про замок і Бориса Возницького відразу стало зрозуміло, що це не той воїн «музейного авангарду», який чекає на лаври для себе. Пані Сабодаш ні словом не обмовилася про власні заслуги і ні на йоту не вдалася до самопіару, хоча на правах королеви премії мала на це всі підстави.
«Коли директор сказала відправити заявку на цей конкурс, я відповіла, що в мене і так купа справ у музеї», — зізналася лауреатка «УМ». Насправді, справ у музейниці більш ніж достатньо. Адже, окрім фондів, лекцій, турботи про численні візити до музею українських чиновників та іноземних гостей, вона сама, не довіряючи нікому таку особливу справу, висаджує і доглядає на території замку неймовірні квітники. Найбільше садить жоржин, адже їх дуже полюбляв покійний директор музею-заповідника Борис Возницький. До 1969 року замок був практично зруйнований. Возницький поставив перед собою завдання — кров із носа, а Олеський замок треба відновити. Пройшло шість років, і замок-музей відкрив свої розкішні двері для перших відвідувачів.
«Ми нікому не дамо занапастити цей замок», — пообіцяла зі сцени хранителька Олеського замку Тетяна Сабодаш — і видно, що ця жінка свого слова не зрадить. Як свого часу робив і Возницький.
«Експертна рада засідала впродовж одного дня. Дуже важко далося обрання переможця. Перевага була фактично в один голос», — зізнається «УМ» головуючий Експертної ради, голова правління громадської організації «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро. Галерист Павло Гудімов — теж член Експертної ради, поділився з «УМ» інформацією «з-за лаштунків»: «Річ у тім, що сильним «супротивником» був ініціатор та співавтор створення Музею-садиби «Самчики» Олександр Пажимський. Та виявилось, що ніхто з Експертної ради там не бував, а от Олеський замок всі відвідували».
От тепер і вір у результати премії та компетентність експертів.
Цьогоріч відбулося друге вручення премії імені Бориса Возницького. Її започаткували в пам’ять про відомого сподвижника музейної справи в Україні — Бориса Возницького — «музейного батька», який врятував від руїн і знищення не один замок і спадщину відомих художників.
Премія з грошовою нагородою 20 тис. грн. вручається раз на два роки і покликана підкреслити соціальну значущість музейної діяльності, сприяти консолідації професійної спільноти та відзначити і нагородити активних музейних працівників, тим самим піднявши престижність цієї професії.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
