Князю Малу — шану немалу

      Історичну постать древлянського князя Мала, добре відому з літописної «Повісті врєменних літ», упродовж століть історики незаслужено оминали увагою або в крайньому випадку розглядали її в негативному світлі. Якщо за царських часів у князеві вбачали лише бунтаря і противника централізації Русі навколо Києва, то в радянські — його роль у першому в Європі антифеодальному повстанні 945 року свідомо занижувалася.

      Потрібно було більше ніж тисячу років, щоб до древлянського князя, який захистив рідну землю від нестерпних поборів київського князя Ігоря, почали знову ставитися з належною шаною. Пам'ятник Малу планують установити в місті Коростень, що на Житомирщині, який за давньоруських часів був столицею древлян. Саме тут війська Мала одержали перемогу над Ігоревою дружиною, а його самого стратили. Згодом за смерть чоловіка древлянам жорстоко помстилася княгиня Ольга, спаливши стародавній Іскоростень дотла.

      Як розповів «УМ» заступник коростенського міського голови Володимир Вугільський, пам'ятник буде відкрито до 1300-річчя міста і 1060-ї річниці першої літописної згадки про Іскоростень, якi відзначатимуть у вересні 2005 року. Зараз остаточний проект пам'ятника доопрацьовує спеціально створена художня рада, він проходить апробацію у вчених-істориків. Отже, він уже «вимальовується». Князь Мал постане у повний зріст зі щитом і списом у руці на десятиметровій колоні, біля підніжжя лежатимуть берестяні грамоти. Встановлять пам'ятник у мальовничому місці, на березі річки Уж, на так званій Червоній гірці. Адже саме тут, на околицях сучасного Коростеня, археологи розкопали одне з трьох древніх городищ, яке за своїми розмірами перевищує городище на Старокиївській горі у Києві.

      З цього приводу на минулому тижні Інститут археології Національної академії наук України провів у Коростені Міжнародну археологічну конференцію «Стародавній Іскоростень і слов'янські гради VIII—Х століть», у якій також брали участь науковці з Росії, Білорусі, Польщі, Франції та Швеції. Саме на цій конференції наші вчені вперше представили археологічні підтвердження солідного віку столиці древлян, адже раніше вік міста рахувався iз середини Х століття, коли Іскоростень фактично перестав існувати. Начальник Коростенської археологічної експедиції Богдан Звіздецький стверджує, що більшість знахідок із розкопаних городищ свідчить про заснування міста щонайменше у 705 році. Цікавим є й той факт, що пам'ятник князю Малу буде встановлено на Червоній гірці не випадково. Адже тут було знайдено сліди пожежі і великої січі, які, на думку археологів, найімовірніше сталися під час штурму непокірного Іскоростеня дружинниками княгині Ольги.

      За словами пана Вугільського, у ході підготовки до ювілею міста реконструюють і місцевий мальовничий парк, в якому міститься знаменита купальня княгині Ольги, облаштують усі під'їзні дороги до Червоної гірки. За попередніми розрахунками, таке вшанування минулого загалом коштуватиме близько 100 тисяч гривень. Фінансову допомогу владі міста нададуть місцеві підприємства, а також представники Коростенського земляцтва не лише з України, а й з Росії, за ініціативою яких, власне, і було прийнято рішення про вшанування пам'яті князя Мала.