Без обличчя

      Ох і нелегка ж це робота — розпоряджатися виборчим процесом! Звісно, під час попередніх виборчих кампаній центрвиборчкомівцям теж можна було поспівчувати (що журналісти, акредитовані в Центральній виборчій комісії, й робили, дивлячись у почервонілі від перманентного недосипання очі членів ЦВК), то за шкідливість кампанії-2004 їм уже пора видавати молоко. Ще нібито й до дня «Ч» не дійшло, а бідолахи вже, мабуть, у нічних жахах бачать, як їм доведеться підбивати підсумки голосування, відчуваючи на собі пильний погляд опозиції та міжнародної спільноти й чуючи за спиною важке дихання влади. Тим паче що крутитися як вуж на розпеченій пательні доводиться вже тепер, коли головним випробуванням на неупередженість для Центрвиборчкому є потік різноманітних скарг, спрямованих до головної виборчої установи численними кандидатами та їхніми представниками, на діяльність їхніх конкурентів та ЗМІ. І центрвиборчкомівці крутяться як можуть. Скажімо, відхиливши обурені петиції з боку Олександра Базилюка й Андрія Чорновола, врівноважують відмову задоволенням скарги з боку Віктора Януковича. Оскільки всі вищезгадані незадоволені переважно засобами мас-медіа, які симпатизують Вікторові Ющенку (в т.ч. «УМ»), логічно було б припустити, що рано чи пізно ЦВК зреагує й на звернення від його представників, які не стомлюються вказувати на численні порушення в ході виборчого процесу. Але поки що марно.

      Скажімо, як повідомляє прес-служба центрального штабу В. Ю., тільки 10 вересня Микола Катеринчук, довірена особа кандидата Ющенка, подав до Центральної виборчої комісії 21 скаргу на порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборчої агітації загальнодержавними засобами масової інформації — телеканалами УТ-1, «Інтер» та «1+1» (відповідно 11, 6 і 4 скарги). Це при тому, що таких скарг від представників опозиційного кандидата «на столі» у голови ЦВК уже чимало. «Жодної нашої скарги на телеканали не було розглянуто Центрвиборчкомом по суті, — скаржиться Катеринчук. — Двічі нам було відмовлено у розгляді, причому не колегіально, а одноособово — окремими членами комісії. Продовжується кампанія поширення на телеканалах офіційних повідомлень про кандидата від влади, а ЦВК ухиляється від вирішення питань, порушених у скаргах. Хоча б одного разу комісія визначилася з більш ніж сорока скаргами — і мала б власне обличчя. Тим більше що, судячи з телеефіру, кількість скарг збільшуватиметься». Але замість турбуватися про своє обличчя, «центральні виборщики» воліють умивати руки. За словами пана Миколи, у Центрвиборчкому «немає правової позиції на користь оскаржуваної особи, тому єдиний, на їхню думку, вихід зі «складного становища» — не брати на себе як державний орган з контролю за виборами відповідальність, а обмежитися посиланням на непідвідомчість скарги — мовляв, шліть не на ЦВК, а в суди».

      Між іншим, учора й сьогодні у Верховному Суді проходять засідання з цього приводу: предметом розгляду ВС є оскарження восьми одноособових відмов окремих членів ЦВК у розгляді скарг від представників Віктора Ющенка по суті щодо обмежень ведення передвиборчої агітації на телеканалах.