Совкова традиція замовчування призвела до того, що мало не кожного тижня Україна змушена надавати Європі все нові свідчення того, що судновий хід «Дунай — Чорне море» не становить екологічної загрози. Черговим раундом виправдань стане засідання Міжнародної комісії із захисту Дунаю, яке пройде 16-17 вересня у Відні. Як повідомили у прес-службі МЗС, Україну, яка є повноправним членом цієї організації, представлятиме солідна делегація: представники трьох міністерств — закордонних справ, Мінприроди та Мінтрансу, а також академіки НАНУ. Вони матимуть півтори години, щоб «переконливо довести, що Україна не порушує міжнародних зобов'язань, а навпаки, демонструє повну відкритість і надає всю інформацію, яку, за жодною із конвенцій, ми не повинні були б надавати», — коментує посол з особливих доручень МЗС Наталя Зарудна. Під останнім маються на увазі технологічні аспекти будівництва, якими цікавиться Міжнародна комісія, і які, в свою чергу, зачіпають комерційні інтереси німецьких компаній. Звісно, українська сторона сподівається на неупереджений розгляд і, здається, небезпідставно. Наприкінці минулого тижня український канал відвідали іноземні дипломати, акредитовані в Україні. Загалом, як передає наш власкор Михайло Аксанюк, вони були задоволені поїздкою. «Було дуже важливо приїхати і побачити все на власні очі... До приїзду, на жаль, я була впевнена, що канал «Дунай — Чорне-море» — це єдиний канал у дельті Дунаю, тепер я знаю, що в Румунії функціонують три канали, і моя позиція щодо українського будівництва змінилася», — цитує він посла Нідерландів Моніку Франк. А представник Єврокомісії в Україні Іян Тиндалл Боуг уточнив: «Ми не критикуємо цей проект, ми лише пiднiмаємо питання. Більшою мірою ми бажаємо обговорювати з українським урядом другу чергу будівництва каналу, а не ті роботи, які вже виконані».
Відомо, що міжнародне судилище над Україною розпочалося з подачі румунської сторони, яка б'є по екологічних слабинках суднохідного проекту. У таких діях країни-сусідки прийнято вбачати елементарне небажання мати під боком конкурентів. Але наразі вигулькнула нова причина конфлікту — водні ресурси. Ті біостратегічні втрати, яких може зазнати Україна, не йдуть у жодні порівняння із прибутками від суднохідних каналів, вважають українські дипломати. «Протягом сотні років через спрямовану діяльність румунської сторони водний баланс (Дунаю. — Авт.) суттєво змінився на користь Румунії і продовжує змінюватися. Якщо наприкінці ХIХ століття 70 вiдсоткiв дунайської води йшло на територію України, то станом на 2003 рік вже було 49 вiдсоткiв. Кожного року цей процес прискорюється, і якщо такі темпи зберігатимуться до 2010 року, то ми матимемо Арал у центрі Європі», — повідомила вчора Наталя Зарудна. Тепер уже настала черга Києва обурюватися діями Румунії, зокрема несанкціонованому будівництву водозабірної дамби в Тульчинському рукаві, яка відбирає в України до 40 вiдсоткiв дунайської води. Існують претензії також щодо будівництва Георгіївського каналу. Всю цю інформацію в Україні ретельно зібрали і, склавши акуратно в течку, повезуть до Відня на розгляд Міжнародної комісії із захисту Дунаю.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
