І знову — втрати в лавах представників Партії регіонів. У середу, 15 квітня, на київському житловому масиві Виноградар було вбито депутата V скликання від ПР Олега Калашникова. Вбито з вогнепальної зброї, у під’їзді будинку, де він мав помешкання. Вбивць, за попередніми даними, було двоє.
Про мертвих не прийнято говорити погано, проте й добрим словом згадати покійного не вийде. Характеристика Калашникова може бути доволі лаконічною: затятий «ворог преси», відзначений не в одному медійному скандалі (згадаймо хоча б відомий інцидент iз журналісткою Маргаритою Ситник); «хресний батько» всіх платних мітингів (які почали збирати задовго до Революції гідності); генерал армії «тітушок», що облаштували гігантський «Антимайдан» у Маріїнському парку, де, за свiдченнями, катували і навіть страчували майданівців 18 лютого 2014 року.
Після всіх буремних подій Революції гідності Калашников преспокійно жив у Києві, зазначаючи, що займається «суспільно-політичною діяльністю». Він також казав, що продовжує «сповідувати ідеологію ПР». З початком війни на сході екс-депутат зайняв — що було цілком прогнозовано — яскраво виражену проросійську позицію. Він заперечував присутність російських військ на Донбасі, зате підкреслював, що у Києві правлять бал «американські агенти».
Слідство нині відпрацьовує кілька версій: політична діяльність Калашникова, бізнес-інтереси, особисті мотиви та вбивство з метою пограбування. Перша версія має на увазі ту інформацію, яку міг би надати Калашников iз приводу фінансування «Антимайдану» тощо. Іншими словами, його могли «прибрати» свої ж, аби не говорив зайвого.
Тим часом родичі покійного трактують «політику» у його справі по-своєму. Вони свідчать, що Калашников отримував погрози через заклики святкувати разом із Росією 70-ліття завершення Другої світової війни. В одному з листів, відправлених приятелю незадовго до смерті, вбитий нібито якраз і жалівся на «придушення паростків інакодумства» в Україні. (Якщо тільки цей лист, дуже пафосний за змістом і не схожий на дружній епістолярій, не було сфальсифіковано).
Тим часом у справі про вбивство Калашникова з’явився ще один штрих. У тому ж самому будинку, де було застрелено «регіонала», кілька годин потому невідомі пограбували його невістку. Відтак «економічну» складову нападу на Калашникова теж не варто скидати з рахунків.