Живі квіти для мертвих

Ініціатива екологічного бюро Української греко-католицької церкви щодо боротьби зi шкідливими для довкілля штучними квітами, якими буквально завалюють кладовища, почала активно поширюватися Тернопільщиною ще минулого року. Так, 1 листопада, в традиційний для західних областей України день масового поминання померлих, біля всіх міських кладовищ встановили виготовлені УГКЦ банери відповідного змісту, були й звернення єпархіальних владик через місцеві засоби масової інформації. Безперечно, що пластмасова краса довговічна і не вимагає догляду, але ж у результаті це тонни сміття, яке складно утилізувати і спалення якого надзвичайно шкідливе для навколишнього середовища та здоров’я людей.

Про те, що вшанування покійних пластмасовими букетами не має під собою жодної релігійної чи духовної основи, натомість це гріх проти довкілля, почали розповідати прихожанам під час богослужінь у храмах і священики. Відтак подекуди в селах, щоб пришвидшити викорінення хибної традиції, служителі церкви навіть відмовлялися правити поминальну службу на могилах зі штучними вінками та квітами, доки рідні покійних не заберуть їх і не пообіцяють більше не ставити. Треба зазначити, що священики користуються у західняків особливо великим авторитетом і їхнє слово має неабияку вагу. Тож у частині сільських парафій вже сьогодні можна побачити набагато менше штучних вінків навіть на похоронах.

Потроху почали відмовлятися від штучних вінків та квітів для могил рідних і в обласному центрі. От і продавці цього такого популярного перед поминальними днями товару в один голос стверджують, що попит цьогоріч різко зменшився. Однак наразі важко сказати, чи це так вплинула роз’яснювальна робота, чи ціни на згадані вироби, які зашкалюють (гарний вінок середнього розміру обходиться у кількасот гривень!). Тим часом церква продовжує активну пропагандистську роботу заради захисту довкілля. Напередодні цьогорічного Великодня, за інформацією екологічного Бюро УГКЦ, було виготовлено близько півтори тисячі банерів iз відповідною інформацією. Листівки тотожного змісту розповсюджуються і в храмах під час богослужінь. «Ми не змушуємо, а пропонуємо і просимо. Це є питання екологічної культури, і в цьому головний сенс, — каже референт екологічного бюро Тернопільсько-Зборівської архiєпархії УГКЦ ієрей Василь Шафран. — Люди тоннами розкуповують пластмасові квіти, які мають стати оптичною прикрасою на цвинтарі. Наслідками такої нехристиянської практики є отруєння повітря, води й землі та близька нагода самим потрапити на місце вічного спочинку. Якби в Україні відповідні проблеми вирішували, як у багатьох розвинутих країнах, то Церква не робила б такого наголосу. А душам наших померлих рідних, близьких і друзів уся та штучна «краса» зовсім не потрібна. Найголовніше, чого вони потребують від нас, — це молитва».

Для тих, хто не уявляє собі місце останнього спочинку своїх рідних та близьких без квітів, церковні екологи пропонують розумну альтернативу — сухоцвіти чи недорогі живі квіти. Особливим попитом користуються первоцвіти та багаторічні весняні квіти, які зацвітають якраз на Великдень.