У статті Віталія Івахова («УМ», 29.01.2015) йшлося про найболючішу проблему нашої економіки і суспільного життя. В одній із інтернет-публікацій цю проблему було сформульовано так: «ПДВ — податок, який руйнує нашу державу». Вітчизняні економісти і політики десятою дорогою оминають цю проблему. Чому? Будемо розбиратися.
Варто відразу зауважити, що вибратися з цієї халепи шляхом заміни ПДВ прямими податками абсолютно не реально: застосування ПДВ є однією з обов’язкових умов вступу країни до ЄС і СОТ. Тому іншого шляху, як навести лад у власному домі, немає.
Тепер про саму суть ПДВ. Пошлемось на визначення ПДВ в одному з економічних видань (Румянцева Е.Е. Новая экономическая энциклопедия): «Податок на додану вартість — вид непрямого податку, що вираховується із загальної суми виробленої доданої вартості товару або послуги. Згідно з класифікацією, прийнятою Організацією економічного співробітництва і розвитку, ПДВ входить до розряду податків на споживання і є за суттю свого економічного впливу загальним акцизом, яким, фактично, обкладається вся система приватного і суспільного споживання». І далі про суть непрямих податків: «Непрямі податки входять складовою частиною в тариф або ринкову ціну товару чи послуги, тобто перекладаються на плечі споживачів, але при цьому спричиняють скорочення попиту, а відповідно — обмеження виробництва».
Отже, ПДВ — це податок на гаманець споживача як бідних, так і економічно розвинених країн. Різниця лише в тому, що в економічно розвинених країнах висока заробітна плата у працівників, а споживчі ціни жорстко регулюють уряди. Зрештою, економічно найбагатша країна — США — чи не єдина з найрозвиненіших держав світу, що не застосовує ПДВ. Там податок стягують з олігархів і торгових фірм як прямий податок (певний відсоток) із вартості проданої продукції. Американські економісти вкрай негативно ставляться до ПДВ, вважаючи, що він обмежує попит на споживчому ринку і тим самим гальмує розвиток економіки.
Стосовно повернення ПДВ за експортовану продукцію в розвинених країнах. Високий рівень зарплат є причиною високої собівартості виробленої продукції і цін на неї. Високі внутрішні ціни часто навіть перевищують рівень світових цін, що робить невигідним експорт на світовий ринок. Тому з метою здешевлення продукції, закупленої для експорту, з її ціни знімають суму ПДВ і нараховують її експортерам.
У нашій же країні такої проблеми немає: внутрішні ціни (принаймні до 2004 р.) були значно нижчими від світових цін, але ПДВ повертають за будь-яку експортовану продукцію, наприклад за металобрухт. При цьому, як неодноразово повідомлялося в пресі, спритні ділки часто застосовують різні шахрайські схеми з підробки всіляких документів на експорт, щоб таким злочинним чином витягувати кошти з бюджету.
На відміну від країн ЄС, де використовують прозорі методи нарахування ПДВ кожному окремому суб’єкту господарювання, у нас застосовується так званий заліковий метод, згідно з яким за одну операцію продажу-купівлі в обчисленні ПДВ беруть участь як продавець, так і покупець. Якщо це одинична торгова операція, то це дуже простий метод визначення ПДВ. А коли підприємство закуповує сировину та енергоресурси в кількох партнерів і, в свою чергу, продає продукцію також кільком підприємствам, то при цьому створюється таке переплетіння заліків, при якому можна нарахувати що завгодно або взагалі нічого не нарахувати.
Оптимісти сподіваються на те, що корупція у сфері застосування ПДВ коли-небудь буде у нас подолана. Щодо майбутнього використання цього податку, то при наявності політичної волі з боку нашого уряду потрібно було б запросити із ЄС фахівців із застосування ПДВ, щоб вони розібралися в тому, що в нас відбувається з цим податком, і щоб забезпечили нас необхідними інструкціями і методиками із застосування ПДВ згідно з західними стандартами.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
