Повіяло «холодом»

Військові видатки у світі загалом у 2014 році скоротилися майже на піввідсотка, але при цьому їх розподіл між країнами став іншим. Про це йдеться в щойно оприлюдненому звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI — абревіатура від Stockholm International Peace Research Institute), присвяченому аналізу світових оборонних бюджетів. Українська криза спонукала сусідів Росії збільшити свої оборонні бюджети, хоча найбільшу частку ВВП на армію надалі спрямовують авторитарні країни, йдеться у звіті SIPRI.

За словами Яна Ґребе з Боннського міжнародного центру конверсії, який готує дослідження щодо глобального індексу мілітаризації, невелике глобальне зниження витрат на озброєння у 0,4 відсотка викликане в першу чергу скороченнями оборонного бюджету США та політикою економії багатьох країн ЄС. В Європі українська криза передусім непокоїть сусідні з Росією країни, зазначає головний автор дослідження SIPRI Сем Перло-Фрімен. «Польща пришвидшує модернізацію своєї оборони. Балтійські країни ще в 2014 році збільшили військові бюджети і в 2015 році збільшуватимуть видатки», — пояснює експерт.

SIPRI бере дані для своїх досліджень iз джерел, відкритих для загального доступу. Це, зокрема, державні бюджети з офіційними видатками на оборону. Тому, за словами Перло-Фрімена, цифри за 2014 рік не дозволяють робити далекосяжні висновки, однак тенденція, спричинена українською кризою, легко відстежується. Навіть Швеція, яка хоч і не є державою-членом НАТО, відповідно до звіту SIPRI, послідовно розбудовувала упродовж минулих років співпрацю з Альянсом та з балтійськими і скандинавськими країнами. Наприкінці 2014 року шведський парламент ухвалив збільшення оборонного бюджету, зокрема, і для того, аби країна була спроможна відреагувати на можливе територіальне поширення української кризи. «Швеція змінила свій багаторічний курс політики економії в оборонній сфері та почала потроху збільшувати військовий бюджет», — зауважує Перло-Фрімен.

На відміну від більшості країн Західної та Центральної Європи, Польща, яка дуже занепокоєна російською агресією в Україні, цього року може виділити на оборону навіть більше, ніж 2% ВВП, рекомендовані Північноатлантичним альянсом, — інформує стокгольмський SIPRI. У період між 2005 та 2014 роками реальні польські видатки на армію зросли на 38%. Найбільше зростання спостерігалося у минулому році — 13%, натомість цього року польське військо очікує збільшення фінансування на 19%. Більшими витратами може похвалитися тільки Литва — видатки Вільнюса на оборону за останні 10 років зросли на 50%.

Інші держави-члени Північноатлантичного альянсу та Євросоюзу, які географічно віддалені від Росії, дотримуються звичного курсу економії. Втім Перло-Фрімен зауважив: «Українська криза призвела до того, що країни НАТО та держави-члени ЄС зробили фундаментальну переоцінку безпекової ситуації в Європі. Також вони по-новому оцінюють потенційну загрозу з боку Росії — особливо для Балтійських країн».

З іншого боку, Ян Ґребе звертає увагу на питання, чи зможе Росія і далі проводити заплановану модернізацію своїх збройних сил. Імпорт iз Європи через санкції більше неможливий і, відповідно, не вдасться зробити технічне оновлення оборонно-промислового комплексу, на яке розраховували в Москві. Іншою проблемою російської оборонної промисловості є старіння кадрів на підприємствах, додає Ґребе. Не виключено, що Росії також забракне грошей для амбітної модернізації збройних сил, розмірковує Сем Перло-Фрімен. Падіння цін на нафту і газ та санкції проти Росії вже призвели до зменшення російського військового бюджету.

Загалом зі звіту випливає, що є чіткий взаємозв’язок між виручкою від продажу нафти та військовим бюджетом. Так, чимало з 20 країн, які понад чотири проценти свого ВВП виділяють на армію, є нафтовими експортерами. Перші п’ять країн iз цього списку — Оман, Саудівська Аравія, Південний Судан, Чад і Лівія — всі належать до найбільших виробників нафти. Є ще один чинник дуже високих військових видатків — недемократичність держав. З 20 країн лише три — Ліван, Ізраїль та Намібію — можна охарактеризувати як демократичні.