За давньоукраїнською легендою, Великдень, тобто великий день, колись тривав аж сім днів. Цілий тиждень, мовляв, сонечко світило-не заходило. А потім люди помалу стали забувати про значення видатної події, на честь якої отой Великий день зробився. Отож день став собі як день — от лише сонце «грає» на його світанку. А царські врата по церквах і досі відкриті впродовж семи днів. І означає це, що Небо відкрите для всіх.
Майже дві тисячі літ минуло відтоді, як, згідно з біблійною оповідю, сталося Воскресіння Ісуса Христа. Рік у рік християни всіх конфесій відзначають Чистий четвер і Страсну п’ятницю, Велику суботу і неділю Пасхи. Щоразу поновлюють у пам’яті хід великодніх подій: Тайну вечерю, Юдину зраду, Ісусову молитву в Гетсиманському саду, муки й катування, розп’яття на Голгофі й осяйного Ангела біля відкритої гробниці, що вістить: «Не шукайте Його тут, Його тут немає. Він воскрес із мертвих!». Щороку світова спільнота християн відзначає цей день — з колоритом давніх звичаїв і традицій найрізноманітніших народів земної кулі. І кожен народ збагачує спільноту чимось своїм.
Наш народ привніс у скарбницю вселюдського Великодня стародавні псалми і веснянки, легенди, шедеври літератури, твори видатних композиторів минулого й сучасності і картини знаних художників, тисячі взірців барвистих великодніх писанок, оздоблений традиційними українськими прикрасами з тіста великодній хліб — паску.
Щоправда, не всі наші співгромадяни знають своє культурне багатство. Та й не всі витвори українців, присвячені Великодню, поки доступні широкому загалові. Мистецькі альбоми з репродукціями картин художників, видані масовим накладом книги з писанковими візерунками, великодні концерти з творів українських класиків — Дмитра Бортнянського, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Миколи Лисенка, як і осмислення пасхальних подій нашими талановитими кіномитцями — це поки що лише мрії.
Поза тим, скарбниця світового мистецтва на пасхальну тематику для нас абсолютно відкрита відтоді, як впала «імперія зла». Християнське осмислення смерті й життя в мистецьких творах поляків та італійців, німців та американців, японців і мексиканців уже не відгороджене від нас кордонами й глушилками. Великдень єднає планету через християнські спільноти народів. І це наш шанс — залишатися собою у світовій спільноті братів і сестер у Христі. Пам’ятаючи Великий день. Люблячи свій народ і свою культуру — у колі народів світу.
А ТИМ ЧАСОМ...
Учора на території Софії Київської урочисто відкрився IV Всеукраїнський фестиваль писанок. Гостей свята при вході зустрічала 6-метрова світлодіодна писанка, а площу перед храмом прикрасили 12 двометрових яєць на підставках, розписаних у традиціях різних регіонів. У дворі храму можна побачити три двометрові писанкові люстри, на виготовлення яких було використано понад 7 тисяч писанок. Для дітей організатори свята підготували казковий лабіринт із сіна, а дорослі мають змогу пройтися «Тунелем бажань» — усе загадане в ньому має здійснитися.
Фестиваль писанок триватиме до 19 квітня. Весь цей час на території Софії, поряд із Резиденцією святого Миколая, працюватиме великодній арт-простір, де народні майстри та флористи-дизайнери проводитимуть майстер-класи з писанкарства та створення великодніх композицій із квітів. У самій Резиденції розмістилася унікальна виставка писанок народних майстрів України.