Польська мова стає все більш популярною в Україні. Чимало випускників українських шкіл нині здобувають вищу освіту в сусідній державі. На Волині польську мову як шкільний предмет вивчають 4 тисячі 919 учнів у 64 школах області, факультативно — 1 тисяча 88 школярів. У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки вже не перший рік готують фахівців із польської філології. Тож не дивно, що перша олімпіада з польської мови відбулася саме тут.
Чотири дні понад 30 школярів із 11 областей України змагалися за звання найкращих полоністів. Голова журі, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук Марія Брацка відзначила, що українські школярі можуть конкурувати з їхніми студентами з полоністики. «У мої часи не вільно було танцювати рок-н-рол і співати польською рок, як це щойно прекрасно показали волинські учні. У нас не було такого цікавого навчання, натомість розповідали про комуністичну ідеологію, тирана Леніна та інші подібні ідіотизми. Ми, як могли, бунтували. А сьогодні ваші можливості для навчання необмежені. Любіть польську мову, але й рідну не забувайте!» — наголосив на відкритті олімпіади керівник Реферату з питань співпраці з поляками в Україні Кшиштоф Савіцкі.
Переможців визначали серед учнів 9—11-х класів. Перші місця посіли десятикласниця Вікторія Завальська із Мостиської школи № 3 на Львівщині та одинадцятикласниця Анастасія Ситнікова з одеської спеціалізованої школи № 121. А в загальному рахунку найкращі результати за призовими місцями показали школярі із Львівщини, Одещини, Івано-Франківщини, Рівненщини та Хмельниччини. Окрім дипломів, юні полоністи отримали подарунки, серед яких чимало польськомовної літератури.
Крім інтелектуальних змагань, школярі та їхнi наставники відвідали визначні місця Волині: завітали до знаменитого літературно-меморіального музею Лесі Українки у селі Колодяжне, побували у музеї-садибі В’ячеслава Липинського в селі Затурці, оглянули експозицію музею Волинської ікони в Луцьку, пройшли вулицями старого міста та його знаменитого замку Любарта, відвідали святковий концерт «Боже, храни Україну» академічного камерного оркестру «Кантабіле». Але найголовнішим подарунком все ж таки стало спілкування і можливість знайти нових друзів. Бо Польща, попри минулі історичні суперечки, нині демонструє неабияку підтримку України. А друзі пізнаються в біді.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
