Із курорту — на нари

Позавчора колегія суддів під головуванням Ігоря Пшеничного винесла вирок у справі самопроголошеного мера Бердянська Віктора Калаянова. Прес-служба прокуратури Запорізької області акцентує, що бердянська Феміда підтримала позицію силового відомства в оцінці злочинів 57-річного сепаратиста. Йому інкримінували такі «серйозні» статті, як державна зрада, посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, вчинені за попередньою змовою групою осіб, незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами, сприяння у створенні терористичної групи чи організації.

Усе це Калаянов вчинив за сприяння спецслужб «дружньої» Росії. Досудовим слідством було установлено, що 25 травня 2014 року, в день проведення виборів Президента України, Віктор Калаянов спробував перевезти велику партію зброї і боєприпасів з Арабатської стрілки до Маріуполя. Під час зупинки вантажівки правоохоронцями зрадник і його поплічники вчинили шалений спротив. У результаті сутички одного бандита застрелили, а Калаянова і його брата-спільника Дениса Кузьменка вдалося затримати.

Тоді оперативники вилучили у «сепарів» 73 ящики зі зброєю, які були доставлені на Запоріжжя Азовським морем з території АР Крим. Ідеться про десятки кулеметів, 88 автоматів і 24 гранатомети, 20 тисяч набоїв і майже тисячу гранат. Це була лише частка арсеналу, який мали отримати з окупованого півострова «народний мер» та інші члени злочинного угруповання задля проведення підривної діяльності проти України та організації масових заворушень у Бердянську й Маріуполі. Слідство встановило, що терористи мали намір захопити в цих містах порти й адмінбудівлі.

Судове слідство тривало до серпня 2014 року. Після цього Бердянський міськрайонний суд (голова Сергій Морока) відмовився випустити підозрюваного з-під варти, щоб він не втік під крило «руського міра». Бо ж навіть під час оголошення вироку Віктор Калаянов вів себе агресивно, усі докази сторони обвинувачення сприймав iз посмішкою запроданця. Він і дотепер вважає «справою честі» свою невдалу спробу залити кров’ю вулиці не лише рідного Бердянська, а й сусіднього Маріуполя. Мало цього, «прорубуючи» суходільний шлях від Новоазовська до Криму, російські агресори і сепаратисти були готові позбавити життя тисяч мешканців Приморська, Приазовського, Генічеська...

Десятки мітингувальників з плакатами під будівлею Феміди та присутні у залі суду бердянці, з огляду на непередбачуваність українського судочинства, вирок очікували з неприхованою тривогою. Але виголошений головуючим на процесі Ігорем Пшеничним термін позбавлення волі (13 років «колючки») викликав винятково схвальні вигуки й оплески. Так, «чортова дюжина» років запроданцеві — не є максимальним покаранням. Проте суд призначив тривалий і, головне, реальний, термін покарання, а не умовний, як це часто буває під час засудження сепаратистів останнім часом.

До речі, на умовний термін «без надії сподівалась» хіба що присутня у залі родина засудженого. Його старенька мама, зрозумівши, що у залі аж ніяк не друзі її сина-сепаратиста, на «не такі» вигуки зреагувала розпачливим зверненням до Бога. Марно, бо ж останньою фразою Віктора Калаянова (точніше — його безсилим ричанням з клітки) були слова: «Бандерлоги зібралися!». Навряд чи схаменеться зрадник і до свого сімдесятиріччя, яке, як сподівається громада Бердянська, він зустріне таки за ґратами. Потішила найманця хіба що певна гуманність суду, який не став конфісковувати його майно.

Бердянський міжрайонний прокурор Олександр Маленко висловив задоволення вироком суду, хоча сторона обвинувачення пропонувала суду позбавити зрадника волі терміном на чотирнадцять років. Утім поруч iз Калаяновим на лаві підсудних не сидів його поплічник Кузьменко, якого виміняли на одного з українських полонених.