Днями поширилася інформація, що поліцейські в Криму масово проводять обшуки в будинках, де проживають кримські татари. У Кримській польовiй місії з прав людини більш розлого розповіли про деталі цієї акції. Так, у селище Журавки Кіровського району, де живе близько 500 людей, переважно кримських татар, заїхало п’ять автобусів, десять легкових поліцейських машин і п’ять УАЗів. У всіх були люди з автоматами, собаки і ОМОН. Над селищем літали вертольоти. На всіх трьох дорогах, що ведуть до селища, з’явилися блокпости, біля яких чергували співробітники ДАІ і ОМОН. Людей і всі машини зупиняли з метою перевірки документів.
При цьому місцеві жителі звернули увагу на «диференційований підхід» стражів порядку: в людей слов’янської зовнішності тільки перевіряли документи, а от кримських татар іноді супроводжували до будинку і проводили там «огляд». У деякі будинки силовики заходили без понятих — у такому випадку обмежувалися лише оглядом. Повноцінний обшук провели у десяти будинках. У постановах на обшук були вказані різні надумані приводи, наприклад викрадення мотоцикла.
Обшуки в Журавках тривали з 9-ї приблизно до 14-ї години. Наступного дня ситуація повторилася в селищі Яркоє Поле. Там теж усе почалося о 9:00 і тривало до 13:30. Обшуку були піддані теж десять будинків. У Саках, Леніному і Фонтанах (мікрорайоні Сімферополя) теж були встановлені блокпости, хоча тут озброєні автоматами люди з собаками здійснювали перевірку документів лише на вулицях.
Кримська влада пояснила ці «заходи» першими оперативно-стратегічними навчаннями «Заслін-2015», у яких задіяні п’ять місцевих частин внутрішніх військ, які торік перейшли на бік Росії і нині перебувають у складі МВС РФ. Завершаться вони аж 10 квітня. За офіційною версією, бійці, зокрема 112-ї Сімферопольської бригади, 35-го загону спецпризначення «Русь» ВВ обходяться без навчального «шмону» у містах і селах. А згадані інциденти прес-секретар відомства Василь Панченков назвав «відпрацюванням ввідних щодо посилення охорони кордонів та проведення антитерористичних заходів» на території Північно-Кавказького і Кримського федеральних округів.
ЦИНІЧНІ ПОРАДИ
Перший заступник «глави Криму» і водночас міністр внутрішньої політики, інформації і зв’язку Дмитро Полонський (який, між іншим, особисто візує акредитації представникам медіа в Криму), порадив кримським татарам «перейти від дня скорботи до дня радості». Тобто відзначати у Криму не 18 травня — День депортації, а 21 квітня — день підписання президентом РФ указу про реабілітацію жертв депортації. «Безумовно, це річниця трагедії, день скорботи, але його потрібно проводити в пам’ять про покійних: прийти на цвинтар, пом’янути тих, хто невинно постраждав. Культ 18 травня серед кримських татар десятиліттями штучно створювався керівниками так званого Меджлісу, щоб сформувати у людей комплекс неповноцінності. Неможливо на трагедіях будувати плани про успішний розвиток народу. Це, до речі, велика помилка української влади, яка постійно намагалася зробити культ iз різних трагедій: то з Голодомору, то з депортації. На неповноцiнностi побудувати сильну націю неможливо», — заявив Полонський.
Сам же Сергій Аксьонов доручив оформити листи на ім’я віце-прем’єра уряду Росії Дмитра Козака та міністра МЗС Сергія Лаврова з проханням допомогти кримським татарам отримати довідки про реабілітацію репатрійованих. Мовляв, таке рішення було ухвалено за підсумками зустрічі з представниками Ради старійшин кримськотатарського народу «Намус». «Необхідно з Криму делегувати групу в Узбекистан із наших представників кримськотатарського народу і посадових осіб, які за все це відповідають, які готові організаційно обговорити всі ці питання», — заявив Аксьонов.