6 березня дивився на телеканалі виступ Гонтаревої у Верховній Раді, яку хочеться назвати «цирковою радою», бо на арені «світяться», в основному, клоуни. Звіт голови Нацбанку — змістовний, цікавий, та не було ніякої впевненості, що клоуни не заблокують «манеж». Так і сталося. Тільки голова НБУ показала на діаграмі, що левова частка неповернутих збанкрутілими комерційними банками кредитів, виданих Національним банком, залишилися за період 2008—2009 рр., коли урядом керувала Тимошенко, з якої видно, що немає ніяких підстав депутатам-нездарам усі негаразди вішати на Гонтареву, бо вона керує НБУ тільки 8 місяців, як депутати-клоуни на мить суєтно притихли, наніздрились.
Що тут сталося! Тимошенко з місця замахала рукою (поки що не по-чечетівськи), білосердечні скептично настовбурчились, Ляшко сприйняв жест екс-наставниці як заклик до дії та зі своїми підданими заблокував трибуну ВР. Клоунада закінчилася безпардонно-цинічним спічем лідера Радикальної партії.
Можливо, я не звернув би на це уваги, якби не подальший виступ Юрія Луценка: як же так? Я ж у ті часи плідно працював в уряді Тимошенко! Це не ми допустили безлад у банківській сфері! Це Ющенко зі Стельмахом! Ми ж стільки разів вимагали відставки Стельмаха, та Ющенко чомусь його тримав.
Луценко лукавив. Першим завжди ставив питання відставки Стельмаха Шуфрич, а БЮТівці, як папуги, його підтримували, бо, на догоду Путіну, топтали осоружного їм Ющенка у спайці з комуно-«регіоналами». Безперечно, Ющенко як один із найфаховіших банкірів Європи більше розумівся на банківській справі, ніж корисливі шуфричі і пустомелі з БЮТ, тому й тримав Стельмаха, щоб білосердечний уряд не опустив гривню до плінтуса та не розтринькав золотовалютні запаси держави. Нова донецько-бандитська влада наприкінці грудня 2010 р. відсторонила Стельмаха з посади голови НБУ, щоб беззастережно грабувати державну казну та маніпулятивно утримувати курс долара.
При президентстві Ющенка, після того як влада стала парламентсько-президентською, прем’єрами були Тимошенко і Янукович (серпень 2006-березень 2010), майже порівну — по 16 місяців. Гривня ж у 2005-07 рр. була стабільною, банки майже не банкрутували, а після приходу БЮТівців до влади (грудень 2007) національна валюта в обмінниках знецінилася в 2,5 раза (з 5 до 12,5 грн. за долар). Низка збанкрутілих банків, які, за рішенням уряду, отримали від Нацбанку кредити, не повернули їх досі, бо розікрали. Чи не з тієї ж самої причини почала різко знецінюватися гривня, що рік тому до влади на ключові посади прийшли колишні БЮТівці, які, переобравшись в основній масі до нового парламенту, залишилися в уряді, ще й верховодять у ключових комітетах... Та головне, що БЮТівська більшість знову обирає на найважливіший державний пост політика-популіста, відірваного від реального життя, що не отримав гуль на голові від життєвих турбот і негараздів, тобто, як кажуть у народі, «не нюхав виробничого пилу».
До речі. Прочитав у ЗМІ, що Луценко тричі подавав заяву про відставку від керівництва фракцією БПП. Моя порада пану Юрію, який за роками годиться мені в сини: політик, який зрадив обраного народом (не мафією!) Президента і примкнув зі своєю «Народною самообороною» до олігархічно-популістського БЮТ, який не осудив ганебний для України газовий договір Тимошенко—Путіна, який у 2007 р. привів до Верховної Ради депутатів-покидьків, що в 2010-му «зтушкувалися» з комуно-бандитською більшістю, повинен не заяви писати, а покаятися у гріхах і натхненною працею на користь країни (а не олігархів) поступово і методично творити добро. Після Революції гідності громадяни почали потроху відрізняти популістів і корупціонерів не тільки за висловами у Раді чи на шоу в Шустера, а й за поведінкою, мімікою, зачіскою та навіть за запахом (якщо розворушити).
Микола МИХНИК
Чернігів