Євромайдан і Революція гідності стали планетарним явищем, найважливішою світовою подією ХХІ ст. На долю нашого покоління випало історичне відповідальне завдання — переможно завершити Велику вітчизняну визвольну війну українського народу, яка триває вже 360 років, гарантувати повну і безповоротну незалежність соборній Українській державi.
Крім знахабнілого і підступного зовнішнього ворога, який хоче нав’язати нам смертоносний фашистський «русскій мір», не менш страшним і небезпечним є внутрішній — ми самі, наш менталітет. За сотні років колоніальної залежності в українців виробилася відраза і нелюбов до чужої влади. Традиційно вони не люблять і свою владу, яка часто копіює владу колишніх зайд. Ще в часи Богдана Хмельницького французький дипломат написав такі пророчі слова: «Українці дуже люблять обирати свою владу, щоб на другий день починати з нею воювати».
В умовах жорстокої війни, значимість і трагічність якої ще не усвідомила більшість наших громадян, у країні існує інформаційний хаос, розгул ніким не керованої «демократії». В інформаційному просторі держави правлять бал засоби, які оплачують і керують ставленики Путіна і його п’ята колона. В інформаційну війну вв’язалися тисячі політтехнологів, політологів, оглядачів, депутатів різних рівнів, яким часто бракує не тільки знань і досвіду, а й елементарної людської совісті. Кожен із них подає свій аналіз подій, прогноз, переважно песимістичний, але про негативний вплив усього цього на суспільство і долю держави вони не замислюються. Таких залякувань і невтішних прогнозів десь приблизно 80-90% у нашому інформаційному просторі.
Непідготовлені до сприйняття люди, яким важко відділити інформаційний шум і брехню від правди, купуються на це, вірять, нервують, хворіють, втрачають надію на світле майбутнє нашої держави і самих себе. У такому брудному потоці брехні і вигадок важко виявити і повірити правдивому слову справжніх патріотів-професіоналів, яких постійно шельмують через зомбоящики та інші ЗМІ наші зовнішні і внутрішні вороги. Тут потрібна чітка і філігранна робота новоствореного Міністерства інформаційної політики. Долю держави на 2015 р. і на всі майбутні часи виграємо лише тоді, коли опануємо своїм інформаційним простором і негайно всім миром почнемо реформи, доведемо їх до логічного завершення.
2015 рік повинен стати не роком виживання, а роком оживання, відродження, творчого і морального піднесення, роком згуртування української політичної нації.
Пане Президенте, ви і все керівництво держави повинні щодня подавати нам надію, надихати на нові звершення, своїм прикладом спрямовувати народ на працю і самопожертву. Ми чомусь не бачимо особистого матеріального внеску лідерів країни у нашу священну війну, як це роблять мільйони простих громадян, а особливо волонтери. Де іменні бойові літаки, танки і катери наших очільників, олігархів?
Ми вимагаємо прискорених судів над злочинцями попереднього режиму, просимо довести до людей, що награбоване ними буде повернуте громадянам у формі збільшення зарплат і пенсій, субсидій та різних доплат. Потрібно подати скарги у міжнародні суди із задокументованими матеріалами злочинів путінського режиму, виграти їх, щоб агресор повністю відшкодував усі наші втрати, всі наші болі і сльози. Тоді буде повна довіра направду українській владі.
Степан ТРОХИМЧУК, професор, голова Львівського обласного відділення
Всеукраїнського об’єднання ветеранів