Відкрий своє місто і зроби його кращим

Навпростець — до влади

Повідомлення надходять миттєво. Мешканці Луцька сигналізують: на вулиці Боженка відсутній люк... У Тернополі на вулиці Білецькій купа сміття на недобудові... У Кузнецовську Рівненської області в мікрорайоні Будівельників тротуар перетинає «водна перешкода»... Мешканці вулиці Апостола в Миргороді Полтавської області скаржаться на власників гаражів, які засмічують територію і ніяк не реагують на зауваження... У Чернівцях на вулиці Чехова зруйновані внутрішньодворові дороги й у дощ не пройти — треба калюжі хоча б гравієм засипати...

Ми — на інтерактивній платформі «Відкрите місто» («ВМ»). У тих містах, де вона діє, кожен містянин може за хвилину повідомити про якісь негаразди. А потім контролювати проходження свого сигналу. Помаранчевий колір — повідомлення відкрите, зелений — у роботі, синій — повідомлення закрите, тобто питання вирішене. У Сумах з початку року в першій графі — 61 звернення, у зеленій — 64, вирішених питань — 9. Ніби небагато, але принаймні 73 особи вже не прийдуть на прийом до керівництва чи не вимагатимуть відповіді на письмову скаргу.

Коли проект у Сумах лише починався, в міській раді далеко не всі розуміли його потребу. Справді, якої ще відкритості треба, якщо діє сайт, існують звичайна та електронна приймальні, є постійна робота зі зверненнями, в он-лайні транслюються сесії... Утім, наголошує модератор «ВМ» у Сумах, представник громадської організації «Правозахист» Ірина Стегній, у проект місто потрапило саме завдяки цим діям, зробленим владою для відкритості. Та й загалом, «відмовлятися від новацій — не в наших правилах, — говорить начальник департаменту комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради Антоніна Кохан. — Тим більше що «Відкрите місто» — один із перших кроків переходу до електронного врядування».

Луцьк — один із найперших учасників проекту. Міський голова Микола Романюк на всеукраїнській нараді партнерів із розвитку «ВМ» згадував: у їх міськраді до ідеї також поставилися неоднозначно. «Ніхто не хоче, щоб за ним був контроль, а ще й подвійний контроль, а ще й якась прозорість. Та коли почалася робота, на черговому етапі між керівниками вже своєрідне змагання виникло... Перевага подібної роботи в тому, що у «Відкритому місті» не буває так, аби написав «виконано», а воно не виконано. Люди відразу відреагують!» Висновок Луцького голови: «Відкрите місто» не те, що має право на життя, — його потрібно пропагувати і вдосконалювати. Тим більше, досвід засвідчив: кількість інших звернень таким чином зменшується, «це видно й по прийому громадян».

Михайло Наход, голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу, що модерує проект у Луцьку, каже: на початку роботи остерігалися, що «ВМ» спричинить вал проблем на владу. Та цього не відбулося. Так, на деякі підрозділи навантаження збільшилося, але назагал іде зовсім інший процес: перерозподіл і спрощення звернень. І, як підрахували у Миргороді, відбувається економія часу на зверненні — на два-три дні.

Щодо чого люди звертаються передусім? Найбільше скарг на погані дороги, на другому місці — вуличне освітлення, на третьому — облаштування прибудинкових територій.

Не чекай на когось, якщо здатний сам

Справжнім ентузіастом веб-платформи став міський голова Тростянця, що на Сумщині, Юрій Бова. Він особисто — один із найактивніших його дописувачів. «Як міський голова, маю звичку зранку об’їжджати місто, — розповідає пан Юрій. — Бо перед тим, як зайти до кабінету, маю уявити «фронт робіт». Щось побачив, треба відразу зафіксувати, потім комусь із підлеглих дати завдання... Зрозуміло, робочий журнал щоразу розгортати не будеш, бо для цього треба щонайменше спинити машину, тож можеш щось забути. За допомогою мобільного додатка навіть за кермом можна швидко зафіксувати недолік, повідомити про нього, кому слід. І наступне: на нарадах, де роздаються відповідні доручення, досі неефективно використовувався час. До однієї служби, скажімо, є три доручення. Поки їх даєш, поки йде обговорення, низка інших служб сидить слухає, хоча їм це непотрібно. Так і витрачалося багато часу на дрібні проблеми, замість того, щоб вирішувати стратегічні питання». Зараз стиль роботи у міській раді дещо змінився.

У Тростянці «Відкрите місто» має свої особливості. Тут даний проект — складова іншого: створення квартальних комітетів для активізації і вдосконалення органів місцевого самоврядування.

Звичайно, нюанси в роботі має, напевне, кожне місто. Та головне — це відповідність основним ідеям проекту. А вони не лише в налагодженні максимально швидкого обміну інформацією, спрощенні комунікацій. А й у активізації громад, спонуканню їх до самоорганізації. Так, Віктор Лях, президент Фонду «Східна Європа», що забезпечує роботу, адміністрування, технічну та консультативну підтримку платформи, переконаний: електронне врядування, до якого йде Україна, це й інструмент, і підхід. Інструмент, бо зводить до мінімуму людський фактор, домагаючись прозорості та усуваючи корупцію. Підхід, бо сприяє активному залученню громадян. І «Відкрите місто» має вже зараз навчати цьому.

Отож у Тростянці, розповідає секретар міської ради Аліна Шацька, хочуть, аби вже цього року бюджет міста в частині благоустрою планували самі квартальні комітети.

У Чернівцях люди скаржилися на незаконне паркування на тротуарах. Міська влада відповіла: грошей на загороджувальні стовпчики немає. Люди організувалися, щоб самим зібрати кошти, а влада пообіцяла виконати роботи зі встановлення загорожі.

Цікава форма взаємодії громади і влади народилася у Кузнецовську Рівненської області. Секретар міської ради Ігор Куц розповідає, що проект «Народні петиції» як ініціатива громадян виник під час Майдану. Якщо «ВМ» є способом оперативного реагування на щоденні проблеми, то петиції покликані до вирішення питань масштабніших. Петицію може подати будь-хто. Вона виставляється на сайт міської влади для «голосування» і за 90 днів має зібрати не менше ста підписів. Набрала — йде в роботу, ні — вибачте, ваше звернення для містян не актуальне. Так, пригадує Ігор Куц, питання одного місцевого довгобуду набрало потрібну кількість голосів за 30 днів. А петиція про заборону продажу очищеного насіння за максимум часу отримала лише 20 голосів.

Інструментів співпраці, взаємодії багато. Потрібно всім разом — і владі, й громаді — вчитися користуватися ними. Як каже пан Ігор, треба змінювати стереотипи, освоювати такий стан речей: влада й громада — не протидіючі сторони, вони, по суті, сіамські близнюки. Й стосунки варто будувати, виходячи з цього.

Не варто йти проти прогресу

Наразі в системі «Відкритого міста» працює 16 міст України. У 2013 році їх було п’ять. Рік тому — сім. За рік громадяни порушили 1935 питань. 90 відсотків їх були прийняті в роботу. 918 вирішено, причому 53 із них — шляхом самоорганізації населення. Звичайно, не надто масово. І проблем ще немало. Потрібне інформування, що забезпечить більше відвідування порталу; активніша підтримка місцевих лідерів... Виникають проблеми, коли приватні підприємства, що недавно були комунальними, не реагують на вимоги міської влади. Найперше ж, потрібні зміни законодавчі. Адже у Законі про звернення громадян немає пункту про розгляд звернень, що приходять електронною поштою, і це — привід для якогось чиновника не реагувати на людей. Але ж час іде вперед і технічний прогрес разом із усіма новаціями, що він несе, навряд чи може зупинити небажання працювати хай і загону чиновників. Та й для чого боротися з сучасними формами роботи, якщо їх ліпше просто використовувати. І засвідчувати, що ми реально, а не декларативно є європейською країною.

«...Ми були з візитом у Польщі, — розповідає Аліна Шацька, — спілкувалися з керівниками одного міста. Звичайно, досвід у них солідніший, похвалися є чим більше, ніж нам. І тут наш міський голова Юрій Бова дістає планшет і каже, що є у нас ще один проект. І розповідає, як діє «Відкрите місто». Мер уважно вислухала, а потім запитує: «У нас таке є?» Їй відповідають — немає. «Чому немає? — здивувалася вона. — Зробіть, має бути!..»