Минулорічну «Пектораль» у Києві вручали після хвилини мовчання за загиблими, тамуючи гіркі зітхання, витираючи сльози. Ситуація в країні була настільки наелектризованою — рани від майданівських утрат ще кровоточили, а для характеристик майбутнього тоді якнайкраще б підійшло слово «тривожне» — що гучні святкування виглядали б просто абсурдно.

Робити виставу, сюжет якої хоча б трохи перекликається з суперпопулярним фільмом «В джазі тільки дівчата», де головну роль зіграла голлівудська зірка №1 всіх часів Мерилін Монро — справа нелегка. Але досвід національної оперети останніх років свідчить: якою б «гучною» не була назва на афіші, колектив театру ніколи не опускається до механічного копіювання, щоразу створюючи свою версію відомої історії.

Йдучи на прес-показ розрекламованого українсько-російського історико-драматичного бойовика  «Незламна» Сергія Мокрицького, у трейлері до якого звучить «Обійми» «Океану Ельзи», мала пригорщу упереджень. Сюжет мене інтригував.

Відкриття VIII художньої виставки «Карикатуристи України» під трохи авантюрним і багатозначним девізом «Ла-ла-ла», що нещодавно відбулося у галереї «Майстерня» Центрального будинку художника, зібрало як ніколи багато публіки — братів і сестер по цеху, журналістів, письменників, просто небайдужих.