У тому ж місці, у той же час

      Повторна акція під знайомою назвою «Мобільна революція» задекларована на ті ж самі дві години — з 12 до 14 пополудню. Але чи матиме вона більший резонанс, ніж «перша ластівка», яка пролетіла Україною 1 вересня? Тоді оператори мобільного зв'язку спокійно — ба, навіть скептично — поставилися до заанонсованої акції. Зокрема, в інтерв'ю «УМ» менеджер зі зв'язків зі ЗМІ компанії «Київстар» Віктор Гоцуленко зауважив, що набагато страшнішим для них є «ефект новорічної ночі» і пов'язане з ним перевантаження мережі. До того ж, організатори акції обрали не зовсім вдалий час — святковий першовересень, коли всім треба бути «на зв'язку». Так і сталося: абоненти мобільних операторів, хоч теоретично і підтримували акцію, на практиці її проігнорували. Набагато більшого розголосу в ті дні набули проблеми, пов'язані з перебоєм роботи київського комутатора UMC. Єдиний, хто, здається, отримав вигоду від акції — кандидат в Президенти Микола Рогожинський, який визвався стати на чолі у боротьбі із надмiрними апетитами компаній мобільного зв'язку. Сьогоднішній акції також прогнозують провал. Чому?

      Справа у низькій конкурентоспроможності українського мобільного ринку, який фактично поділений між двома операторами — «Київстар» та UMC. Галузь надзвичайно прибуткова, погоджуються аналітики, але в деяких корумпованих країнах — зокрема, Італії, Україні та Росії, де пройшли «революції» — її динамічний розвиток гальмується державою. Тобто участь у бізнесі деяких владних осіб, отримання хабарів тощо призводить до того, що ми, прості громадяни, повинні миритися з досить високими цінами на мобільний зв'язок. Навіть позитивний момент — відміна плати за вхідні дзвінки — розцінюється економістами як розподіл прибутків між мобільними компаніями та високопоставленими чиновниками. Окрім того, цiни на мобiльний зв'язок в Українi залежать від Держкомзв'язку (який нещодавно підпорядкували Мінтрансу, після чого його перейменували Міністерству транспорту та зв'язку України) — він встановлює граничний тариф, який оператори не можуть перевищити. Але по той бік барикад нас заспокоюють: на відміну від українських операторів, європейські, які пропонують дешевші послуги, працюють на отримання чистих прибутків, тоді як у нас необхідна реінвестиція у нове обладнання. Окрім того, в Україні ще надто малий відсоток користувачів стільникового зв'язку, і, щоб збільшити тенденцію, постійно пропонуються нові, вигідніші умови «мобілізації», стверджують оператори. На їхню думку, поки що рівень проникнення мобільного зв'язку в Україні дуже низький, і тому подібні акції абонентів будуть безглуздими. Хоча, з іншого боку, 14 вересня це не перше. Звичайний робочий день, і невже українці більшою мірою ділові люди, ніж італійці — їхня організованість на початку липня призвела до збитків у 500 мільйонів євро. Чи, може, річ у тім, що у нас мобільний телефон перетворився на фетиш, таку модну штучку, на яку ми готові витратити половину нашої зарплатні, аби тільки не втратити престижного статусу «мобільної людини»?