НОВИНИ ПЛЮС

Радбез ООН розглянув питання Криму

Учора, 19 березня, Рада Безпеки ООН зібралася на засідання, присвячене обговоренню стану речей в окупованому Росією Криму. Як повідомив у своєму «Твіттері» постійний представник України при ООН Юрій Сергєєв, засідання скликала «дружня Литва». Дипломат уточнив, що йдеться про так зване засідання за формулою Арріа — цей формат передбачає зустріч членів Радбезу без формальностей, за зачиненими дверима і з вільнішим обміном думками. Участь у таких засіданнях, які не є офіційними і не відображаються в календарному плані роботи Ради Безпеки, можуть брати сторонні експерти і свідки. Водночас члени РБ брати участь у них не зобов’язані. Скажімо, представники агресора — делегації Росії при ООН — на вчорашню зустріч приходити не збиралися. Як повідомляє «Франс-пресс» із посиланням на західних дипломатів у штаб-квартирі Об’єднаних Націй, росіяни бойкотують її «на тій підставі, що Крим, мовляв, є законною частиною Росії і не є предметом для обговорення на Раді Безпеки, а саме засідання має упереджений політизований порядок денний».

Спеціально запрошеним гостем на засіданні був лідер Меджлісу кримськотатарського народу, Уповноважений Президента України в справах кримських татар Мустафа Джемілєв.

День Перемоги — в Києві, а не в Москві!

День Перемоги цього року варто святкувати в Києві, а не в Москві. Таку думку у спільній статті, опублікованій у газеті «Лос-Анджелес таймс», висловили троє колишніх послів США в Україні: Джон Гербст, Стівен Пайфер і Вільям Тейлор. Як зазначають американські дипломати, західні лідери зробили правильний вибір, коли відмовилися брати участь у святковому параді в Москві, присвяченому 70-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні, на який їх запрошував президент Росії Володимир Путін. А от до Києва в цей день приїхати було б варто. «Західні дипломати та український уряд можуть провести церемонію без параду військової техніки (українці, здається, не мають схильності розглядати танки та ракети). Події можна організувати довкола вшанування пам’яті загиблих на території всього колишнього Радянського Союзу. Групи українських ветеранів можуть, наприклад, запросити ветеранів Росії й інших пострадянських держав», — пишуть екс-посли.

Автори статті також наголошують, що святкування в Києві дозволить західним лідерам вшанувати пам’ять мільйонів загиблих у боротьбі проти нацистської армії на власних умовах, а не на умовах Путіна. «Хай кремлівські пропагандисти спробують приховати те, як західні лідери в Києві з повагою вшановують героїчну боротьбу радянських людей, у тому числі росіян», — вважають колишні посли.

Росіяни: Нємцов? А це хто взагалі?

У сприйнятті вбивства опозиціонера Бориса Нємцова, якого застрелили 27 лютого в центрі Москви, в російському суспільстві переважає «моральна й емоційна глухота», відзначають фахівці російського «Левада-центру». За даними останнього соціологічного опитування, вбивство опозиційного політика залишило байдужими 37% росіян, 2% взагалі нічого про нього не чули, решта вагалися відповісти. При цьому близько половини опитаних сумніваються, що вдасться встановити правду про мотиви і замовників вбивства Нємцова. Третина з них аргументують це тим, що жодне політичне вбивство в Росії не було розкрите, 21% вважає, що знайдуть «стрілочників», а справжні винуватці уникнуть відповідальності. 15% респондентів дотримуються версії, що до злочину причетна влада Росії, тоді як 58 відсотків так не думають.

Днями Держдума Росії відмовилася підтримати пропозицію депутата фракції «Справедлива Росія» Дмитра Гудкова про вшанування пам’яті Нємцова хвилиною мовчання.