У Брюсселі вчора надвечір розпочався дводенний саміт країн Європейського Союзу, головною темою якого мали бути взаємини з Москвою та питання санкцій проти Росії. Попередні санкції, накладені на РФ після анексії Криму, завершуються в липні. Частина членів ЄС, такі як Польща, країни Балтії, Велика Британія та Швеція переконані, що обмежувальні заходи проти держави-агресора слід продовжити. Водночас, як повідомила напередодні початку саміту авторитетна бізнесова агенція «Блумберг», у Євросоюзі чітко виділилася «проросійська» група. Це сім країн — Угорщина, Словаччина, Австрія, Іспанія, Кіпр, Італія та Греція, які виступають проти розширення санкцій щодо Москви.
Більше того, з цього табору лунають заклики якомога швидше скасувати вже діючі обмеження у відносинах із Росією. Як зазначають експерти «Блумберг», Москва активно працює на підрив єдності Євросоюзу, яка є одним із наріжних каменів самого існування ЄС. У лютому російську столицю відвідали президент Кіпру Нікос Анастасіадіс і прем’єр-міністр Італії Маттео Ренці, який був відзначений як «привілейований партнер Путіна». У квітні очікується візит до Москви прем’єр-міністра Греції Алексіса Ципраса. На думку британського дипломата Яна Бонда, ймовірніше за все, згадані сім країн не погодяться продовжувати санкції проти Росії і «зволікатимуть до останнього моменту, аж поки термін дії санкцій спливе».
Учора перед початком саміту президент Європейської ради Дональд Туск (нагадаємо, екс-прем’єр «проукраїнської» Польщі) наголосив, що ЄС у жодному разі не повинен припиняти санкції проти Російської Федерації, доки не встановлено мир на Донбасі. «Один із найкращих способів підтримувати Україну — чинити санкційний тиск на Росію доти, доки ми пересвідчимося у повному виконанні Мінських домовленостей», — заявив Туск.
І ще вчора, аж до самого відкриття саміту, який стартував надвечір, у Брюсселі тривала робота над тим, аби європейські лідери прийняли рекомендації канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда, які були присутні при укладанні домовленостей у Мінську. Обоє наполягають на тому, що скасування санкцій проти Москви можливе тільки після повного дотримання цих угод і безумовного перемир’я на Донбасі. На практиці це означає продовження санкцій щонайменше до грудня, адже Мінські домовленості передбачають передачу Україні контролю над її власними кордонами до кінця року.
Водночас Едгарс Рінкевічус, міністр закордонних справ Латвії, яка тепер головує в ЄС, заявив, що на нинішньому саміті лідери Євросоюзу запроваджувати нові санкції й не збиралися, оскільки «мирні угоди поки що виконуються». А от улітку, коли термін чинних обмежень добігатиме кінця, це питання постане дуже гостро.
Також у європейських ЗМІ вчора поширювалися думки, що після теракту в Тунісі питання російської агресії проти України й тема пов’язаних із цим санкцій взагалі можуть відійти на далекий другий план. І, швидше за все, учасники зустрічі зосередять увагу на туніській трагедії та пов’язаній із нею більш широкій темі боротьби з ісламським екстремізмом та «Ісламською державою». Для країн півдня Європи, передусім Італії, Іспанії та Франції, ця тема значно ближча, ніж страждання українців. До того ж на боці «Ісламської держави» воюють 15 тисяч громадян Великої Британії і Франції.
Україна очікує від країн ЄС та решти світу «дуже сильної заяви на адресу Росії — про те, що в разі, якщо вона не дотримуватиметься Мінських домовленостей і не звільнить Крим, санкції проти Москви буде продовжено або розширено. Таку заяву в інтерв’ю «Євроньюз» зробив Президент Петро Порошенко. «Ми очікуємо, що Євросоюз збереже єдність, і ця єдність буде не лише всередині ЄС. Що весь світ продемонструє єдність: зі Сполученими Штатами, Канадою, Японією, Австралією, Швейцарією... Щоб увесь світ об‘єднався й показав відповідальне ставлення», — сказав Порошенко.
За словами Президента України, ЄС зараз проходить через важливе випробування, «тому що Росія говорить про гроші, про ціну санкцій і таке інше. А з Україною Європейський Союз говорить про цінності. А це — дві зовсім різні площини: цінності й гроші. І я абсолютно впевнений, що Євросоюз і лідери країн-членів пройдуть це випробування».
Учора з робочим візитом до Брюсселя приїхав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Програмою візиту заплановані зустрічі глави уряду з головою Євроради Дональдом Туском, президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, деякими главами держав та урядів країн Євросоюзу.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
