Відпусти, я благаю, відпусти

Позавчора в Тернополі кілька годин панував транспортний хаос, бо виявилася повністю перекритою для руху частина головної вулиці в районі дамби ставу, а це майже повністю відрізало два мікрорайони від центру міста. Дорогу перекрили, безперервно рухаючись переходом, кілька десятків людей — в основному дружини та матері бійців 6-го батальйону «Збруч», що перебуває зараз на Донеччині. У такий спосіб вони протестували проти того, що воїнів не відпускають додому, хоч, згідно із законом, річний строк їхньої служби минув ще 10 березня.

Протестувальники тримали в руках плакати з написами: «Віддайте дітям батька!», «Наші чоловіки виконали свій громадянський обов’язок. Поверніть їх додому», «Недотримання закону та Конституції — шлях до втрати держави». Також жінки скаржились присутнім журналістам на те, що хоч фактично їхні рідні перебувають у зоні АТО, юридично вони вже вважаються демобілізованими, а це загрожує втратою робочих місць, адже, відповідно до закону, термін їх збереження минув.

За словами учасників, акція протесту на дамбі була оголошена як безстрокова, тобто жінки планували перекривати там рух цілодобово, аж поки не переконаються, що їхні чоловіки й сини вже виїхали з місця дислокації батальйону додому. Попередньо вони вже мали зустріч із головним військовим комісаром області, в.о. голови облдержадміністрації, очільником облради і кількома нардепами від Тернопільщини, і навіть уже пробували перекривати рух транспорту на виїзді з обласного центру в бік столиці, однак бажаного результату не дочекалися.

Коли ж отримали інформацію від військового комісара, що причина затримки залежить начебто від керівництва батальйону, а не від Міністерства оборони, то це лише підігріло емоції. І тут треба нагадати дещо неприємне. Пару місяців тому в тернопільських ЗМІ з’явилися скандальні повідомлення про грубі зловживання командира батальйону «Збруч» підполковника Ігоря Ларіна, якого звинувачували у корупції, свавіллі і навіть знущанні над бійцями. І хоч вину командира ще не доведено, довіра до нього залишилася серйозно підірваною. А на початку лютого в польовому таборі «Збруча» ще й сталася трагедія — шестеро бійців загинули в побутовій пожежі. Тож тривогу і недовіру рідних можна зрозуміти.

Коментуючи ситуацію з демобілізацією бійців батальйону «Збруч» та протестом членів їхніх сімей, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Леонід Бицюра сказав, що на рівні області пришвидшити демобілізацію неможливо, але претензії рідних обґрунтовані, тож обласна влада докладає всіх зусиль для сприяння вирішенню проблеми.  Також він зауважив, що затримка безпосередньо пов’язана з тим, як проходить нова хвиля мобілізації, та навчання тих, хто має замінити бійців, що вже відслужили. Адже оголити військові позиції неможливо.

Уже після перекриття центральної вулиці Тернополя учасники протесту отримали наказ від Міністерства оборони України про демобілізацію та запевнення, що вже наступного дня понад півсотні бійців «Збруча», які були мобілізовані минулорічної весни найпершими, нарешті будуть звільнені в запас. Утім остаточно це жінок не заспокоїло, тож учора вони знову вирушили до облдержадміністрації, аби отримати гарантії, що командир «Збруча» підполковник Ларін не вноситиме самовільно жодних змін в узгоджений список тих, хто підлягає першому етапу демобілізації. Також рідні вояків заявили, що якщо перші 53 бійці не будуть демобілізовані в обіцяний строк із належними записами у військових квитках, то знову перекриють рух транспорту в обласному центрі.

Нарешті треба зауважити, що частина незалежних спостерігачів за перебігом подій у Тернополі вважає, що скандал навколо затримки демобілізації бійців батальйону «Збруч» підігрівається і ззовні, аби дестабілізувати ситуацію в місті. Недарма, мовляв, серед учасників протестної акції були помічені певні політичні та громадські «діячі», які б не повинні були мати до неї жодного відношення.