В одному з інтерв’ю директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука йшлося про експеримент, який проводився в одній з областей України. Шкільним учителям дали тести, до яких вони теоретично мали готувати своїх учнів. Повністю із завданням упоралися лише 5% педагогів. Цей результат не викликає подиву, бо якби його проводили в усіх областях України, то результат був би такий самий, а може, й нижчий. І річ тут не в якості професійної підготовки вчителів, а засобах складання тестів для ЗНО з різних предметів. Ігор Лікарчук розповів, які зміни в ЗНО будуть у 2015 р. Із таких предметів, як математика, українська мова з літературою, буде два рівні оцінювання — базовий та поглиблений.
Є ще одна неприємна новина: абітурієнти не матимуть права вступати до вишу в 2015 р., якщо вони здавали тести в 2014 чи 2013 рр. Пан Лікарчук зауважив, що рейтингові результати, одержані з одного й того самого предмета в різні роки, порівнювати не можна. А чому? Він не пояснив. У програмах можуть бути зміни, але вони незначні. Отже, це нововведення — справжня дискримінація. Такого в Україні не було ніколи. Атестат про середню освіту був дійсний і через 20 років. Від цієї дискримінації постраждають юнаки, що демобілізувалися з армії, або ті, хто захищав Вітчизну в АТО. Можуть бути й інші серйозні причини, коли випускник не мав можливості вступити до вишу в рік закінчення школи.
В Ігоря Лікарчука запитали, чи збирається Центр оцінювання якості освіти випускати методички для підготовки учнів до таких тестів. На що він відповів, що в цьому немає необхідності, адже тести будуть повністю відповідати шкільним програмам, а тому найкращий посібник — шкільний підручник, і не варто купувати книжки з пробними тестовими завданнями. Але «Збірники завдань у тестовій формі» вже випущені на 2015 р. із різних предметів. Із української мови та літератури посібник складається з трьох книжок ціною в 180 грн. Батьки учнів поспішили закупити ці посібники і сподіваються, що, як і в попередні роки, це саме ті тести, які будуть на екзаменах. Ці сподівання підтверджує і Міністерство освіти та науки, бо на другій сторінці збірника надруковано таку інформацію: «Збірник містить завдання у тестовій формі з української мови та літератури різного рівня складності. Посібник відповідає вимогам сучасної тестології. Його укладено згідно з вимогами чинних навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти, науки, молоді та спорту. Видання призначене для якісної підготовки старшокласників до проходження зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури». З інших предметів також випущені такі посібники.
Отже, Міносвіти схвалює цей «Збірник», а директор Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує, що такі посібники не потрібні, бо сумнівається у їхній якості. Так кому ж вірити?
Але повернімося до тестів з української мови та літератури. У «Збірнику завдань...» на 2015 р. заплановано 12 варіантів. Завдання справді різного рівня складності, є й завдання-пастки. Ось, наприклад, завдання 16 із 5-го варіанта: знайти неправильно узгоджений іменник із прикметником. І даються приклади: рудий шимпанзе, далекий Сибір, ароматний шампунь, тонка тюль, смачна вермішель. Ми запропонували учням знайти помилку. Знайшли дві: далекий Сибір і тонка тюль. А помилка одна — тонка тюль. Учні протестують: «У Тараса Шевченка в поемі «Кавказ» — «Одна Сибір неізходима». І виникла дилема: чи Тарас Шевченко помилився, чи наші лінгвісти з Кобзарем не згодні?
А ось іще приклад: 3-й варіант, завдання 40. Подається вірш Павла Тичини «Вітер». Необхідно визначити художні особливості вірша, і подаються 4 варіанти: романтика вітаїзму, залізні строфи, кларнетизм, футуризм. Відповідь одна. Учні мають визначити — кларнетизм. Але такої художньої особливості в літературі немає, передивіться усі енциклопедичні довідники, ви такого терміна не знайдете. Вигадали цей термін методисти Ю. Лавринець та В. Барко для підсилення стильової якості ранньої лірики Тичини. І ще тому, що його перша збірка має назву «Сонячні кларнети». А якщо б поет назвав збірку «Гучні барабани», то художню особливість назвали б «барабанізм»?
Вигадати можна що завгодно. Ось, наприклад, завдання 25 із першого варіанта. Належить встановити відповідність, тобто стиль мови. Наводиться чотири речення і серед них — фрагмент із молитви: «Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Учень має визначити, що це стиль мови конфесійний. Але такого стилю в стилістиці немає. І ви не знайдете в жодному словнику, як і «кларнетизм».
Подібних прикладів у завданнях у тестовій формі безліч. А тому вчителі, які ведуть уроки мови і літератури, відкидають програму і на своїх уроках готують своїх учнів до ЗНО. Батьки в додаток наймають репетиторів із тих предметів, які їхня дитина весною здаватиме на ЗНО. А коштують заняття з репетитором у Сумах 50-60 грн. за годину, а в Києві — 80-100 грн. Якщо ЗНО в Україні було введено для боротьби з корупцією, то бачимо, що корупція перемістилася нижче, розцвіло репетиторство, бо вчителі за одну годину мови на тиждень і дві — літератури неспроможні підготувати учнів до тестів. Вважаю, що складати тести мають учителі, а не науковці, які були в школах давно. Учителі знають, чому слід навчати учнів, адже головне — це знання мови, уміння грамотно писати і чітко, ясно, стилістично висловлювати свої думки. Вважаю, що ЗНО з української мови та літератури необхідно вдосконалювати із залученням до цієї роботи шкільних учителів. А сьогодні ЗНО слугує чийомусь збагаченню. Тут задіяні великі гроші з бюджету і з кишень батьків. Так, наприклад, пробне ЗНО в березні для кожного учня коштуватиме 80 грн., а якщо здавати 3 предмети, то 240 грн. У скрутне становище потрапляють сільські учні, бо в них немає репетиторів, а на поїздки в район потрібні чималі кошти. Отже, ЗНО запроваджене не для покращення знань учнів і не для боротьби з корупцією у вишах, а для збагачення чиновників, яким це вигідно, та вчителів-репетиторів.
Алла КРИГАНОВА, вчителька, журналіст
Суми