Росія з 11 березня призупиняє участь у засіданнях спільної контактної групи щодо Договору про звичайні збройні сили в Європі (Договір про ЗЗСЄ), повідомили в міністерстві закордонних справ РФ. У заяві зазначається, що Росія попросила представляти її інтереси у групі Білорусь. «Таким чином оголошене Росією в 2007 році призупинення дії ДЗЗСЄ стає повним», — підсумував голова делегації Росії на переговорах у Відні з питань військової безпеки і контролю над озброєннями Антон Мазур.
За його словами, Москва вийшла з договору через те, що країни НАТО почали «фактично обходити положення ДЗЗСЄ за рахунок розширення Альянсу» і одночасно «під надуманими приводами перешкоджати адаптації угоди».
Водночас, наголосив Мазур, цей крок російської сторони не означає її відмови від подальшого діалогу про контроль над звичайними озброєннями в Європі. За його словами, Росія, як виняток, вирішила продовжити роботу в Спільній консультативній групі, розраховуючи на розробку нового режиму контролю над звичайним озброєнням. У квітні минулого року голови міністерств закордонних справ країн НАТО заявили, що призупиняють практичне та військове співробітництво між НАТО й РФ у відповідь на незаконну анексію Криму.
Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний у 1990 році у Парижі країнами-членами НАТО та Варшавського пакту. Він набрав чинності в 1992-му і встановлював рівновагу звичайних збройних сил країн-учасниць на нижчому рівні від Атлантики до Уралу та обмежував можливості розміщення звичайних озброєнь уздовж лінії зіткнення між тоді ворожими блоками. Країни НАТО утилізували тисячі одиниць бронетанкової техніки, згідно з договором про звичайні збройні сили в Європі. 1999 року в Стамбулі договір адаптували з огляду на розпад СРСР та Варшавського блоку. Адаптовану угоду ратифікували лише Білорусь, Казахстан, Росія й Україна. Країни Заходу відмовлялися ратифікувати документ, вимагаючи виведення російських військ із Грузії та Молдови. Володимир Путін призупинив дію договору ще 2007 року, пояснивши це, зокрема, зволіканням із ратифікацією країнами НАТО та відмовою від приєднання до договору нових членів Альянсу — країн Балтії.
У штаб-квартирі НАТО вчора мало відбутися засідання Ради євроатлантичного партнерства Північноатлантичного Альянсу, присвячене роковинам початку агресії та гібридної війни Росії проти України, окупації нею Автономної Республіки Крим із подальшою дестабілізацією дій на сході нашої держави. Як повідомила «Європейська правда» з посиланням на місію України при НАТО, засідання скликав Генеральний секретар НАТО за відповідною ініціативою глави української місії Ігоря Долгова. До участі в засіданні були запрошені всі 50 країн-членів Ради Євроатлантичного партнерства НАТО, серед яких і Росія.
Очікувалося, що під час заходу буде зроблена оцінка ситуації рік тому і сьогодні, а також обговорені подальші перспективи і дії.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
