Тримай кордони української мови: чи скаже Зеленський, що був частиною «русского міра»
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
На Львівщині змінилися політичні вподобання. Про це свідчать результати нещодавнього опитування громадської думки. Проводив дослідження Київський міжнародний інститут соціології на замовлення Благодійного фонду Ростислава Мельника разом з Агенством Bohush Communications. Згідно з результатами, найбільше мешканці Львова та області підтримують партію «Самопоміч», за яку віддали свій голос 28,6% опитаних в області та більше 33% в самому місті. Рейтинг «Самопомочі» зріс у порівнянні з періодом виборів у жовтні 2014 року. Майже не змінився рейтинг підтримки «Блоку Петра Порошенка». Політичну силу на чолі з Президентом вибирає близько 20% респондентів. Натомість рейтинг партії «Народний фронт» під керівництвом діючого Прем’єра катастрофічно впав. Згідно з дослідженням, якщо в жовтні за «Народний фронт» у Львові голосували більше 26% опитаних, то в січні 2015 року довіри залишилось лише на 11, 2%. А в області підтримка «Народного фронту» впала з 35,6% (що вивело «Народний фронт» в лідери парламентських перегонів) до 17,5%. Щопрада, львівські аналітики переконують, що рейтинг найпопулярнішої політсили на виборах почав котитися донизу ще наприкінці минулого року. І головною причиною цього стала діяльність уряду.
«За нашими даними, падіння відбулося не зараз, а ще в кінці минулого року, — коментує «УМ» тенденцію львівський політолог Петро Жук. — Причиною такого падіння стала ситуація в економіці, яка зачіпає людей безпосередньо. Хоча різке падіння гривні сталося порівняно нещодавно, той факт, що перспектив на покращення в економіці немає, став очевидним раніше. У Львові рішення уряду, як і сам уряд, сприймалися, як некомпетентні. А зараз така думка поширилася й на інші області. Діяльність пана Яценюка і його уряду почали критично аналізувати та схилятися до думки, що цей уряд веде в нікуди, не видно ніякої перспективи, не видно нічого доброго. А отже, ця команда не варта підтримки. І коли на Президента ще якась надія є, хоча підтримка також «пішла донизу», то на Яценюка надії ніякої немає. Зважте на те, що Арсеній Яценюк вже рік керує, а економіка котиться лише донизу. Однією з основних причин підтримки Яценюка та його партії було те, що він — відома людина на Заході, тож, можливо йому як Прем’єру дадуть гроші. Це виявилось неправдою. Стабілізації економіки немає. Люди на кожному кроці бачать некомпетентність його уряду. Крім того, в своїх виступах Прем’єр-міністр все перекладає на Нацбанк, але ж люди в нас розуміють, що гроші є лише відображенням ситуації в економіці. Звичайно, ними можна краще керувати, але, якщо економіка погана, то і грошова одиниця «буде падати». І при всьому негативному ставленні до нинішньої голови Нацбанку, люди розуміють, що все-таки головна провина в економічних проблемах — за Яценюком».
Також політолог наголошує, що діяльність уряду галичани аналізують і з огляду на роботу попередніх урядових команд.
«Люди бачили роботу інших прем’єрів, — продовжує Петро Жук. — Адже були і позитивні випадки. До прикладу, найкращий результат росту економіки був за президентства Кучми, коли Прем’єром був Віктор Ющенко та за президентства Ющенка, коли Прем’єром був Юрій Єхануров. Люди знають, що за одного Президента розвиток економіки може бути або кращим, або гіршим. І власне цей досвід і аналіз веде до висновку, що найслабшою ланкою в управлінні нашою державою, є Арсеній Яценюк».
За словами експерта, схожі дослідження громадської думки нещодавно були проведені і в Закарпатській області. Серед питань було також: «Хто винен у теперішній ситуації в Україні?» «Відповідаючи на нього, люди в першу чергу, певна річ, звинувачують Росію, а на другому місці, з невеликим відривом, йде непрофесійний уряд. Це, уявіть собі, на Закарпатті, а у Львові — тим більше», — наголосив політолог.
Не додають популярності нікому з теперішньої влади і нові тарифи на енергоносії. Петро Жук переконує, що вивчав це питання з компетентними експертами в енергетичній галузі. І газу, який видобувається в Україні, навіть без сланцевого та блакитного палива, що видобували на шельфі Чорного моря, абсолютно достатньо для забезпечення потреб населення. «Але весь цей газ забирає промисловість, — пояснює політолог. — Повинно бути прийнято рішення, що надра та багатства України мають використовуватися, в першу чергу, в інтересах населення, тобто комунального господарства. До слова, найбільше газу в промисловості витрачає виробництво азотних добрив. Це просто потрійний злочин. Перше — забирає дешевший газ, друге — виробляє отруту для сільського господарства, і третє: через надмірне використання газу ми потрапляємо в залежність від Росії. Тож у той час, коли для наших олігархів газ і далі дешевий, казати, що населенню не вистачає газу, і піднімати на нього ціну — це величезне лицемірство, якого в нашій владі зараз і так достатньо».
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Нинішній політичний рік закінчується тим, що почали окреслюватися партійні проєкти: оновлюватимуться, переформатовуватимуться чинні та створюватимуться нові. >>
Нації (народи), які отримали мирно або здобули в національно-визвольній боротьбі (війні) свою незалежність, створювали власні збройні сили (армію) для захисту суверенітету і територіальної цілісності держави. >>
Замість стабілізації оборони Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський почав наступ на команду DeepState. >>
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Книгу «Моя війна» — першу в трилогії опублікував колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. >>