Роман Сасанчин двічі ставав учасником телепроекту «Голос. Діти» — і його заслужено оцінили. (каналу «1+1».)
— Романе, як пройшли кілька днів після фіналу проекту «Голос. Діти-2»? Чим займався? Від кого приймав вітання?
— Дуже класно. Мені багато дзвонили, особливо родичі. Говорили, що всі уболівали за мене, голосували, відсилали по 30 «есемесок» кожен. І не тільки родичі вітали.
Цього тижня мене запрошували у «Сніданок з «1+1», на інші інтерв’ю. У середу заспівали авторську пісню Тіни Кароль у Палаці «Україна», коли виступав «Квартал 95», ту, яку виконували у фіналі проекту «Голос. Діти» і на яку вже відзняли кліп.
— Багато хто з твоїх однолітків хоче хоча б сфотографуватися з кимось із зірок. Ти вже з ними не раз спілкувався, з Олегом Скрипкою виступав, твоїм наставником у «Голосі» була Тіна Кароль. Тіна — суворий вчитель? Як проходили заняття з нею?
— Деколи вона була суворою. Багато чого заставляла робити, що я не міг робити. Але я навчився. Дякую Тіні за те, що подарувала мені багато знань різних. Наприклад, треба було співати високі ноти на піано, але я не міг. То треба на упор і тримати — то дуже важко. Але я трохи навчився.
— Із ким із дітей ти подружився найбільше на проекті «Голос. Діти-2»?
— З Русланом Аслановим — ми двоє були у команді Тіни Кароль, із Настею Багінською. Але найбільше — з Русланом. Спілкувалися, грали в різні ігри на телефонах. Деколи разом ходили по Києву.
— Загалом, це було твоє рішення — пробуватись стати учасником цього вокального шоу вдруге? Чи тобі порадили знову попробуватися учителі або батьки?
— Мене запросили на другий сезон проекту «Голос. Діти». Подзвонили мамі. Вона не знала, що відповісти. Сказала: питайтеся директора школи, Закопця Левка Мироновича. Директор, звичайно, дозволив, сказав: хай буде, може, щось виграє дитина, буде знову знаменитим... І я вирішив іти на «Голос. Діти».
— А перший раз сам захотів?
— Так. Я дивився, дуже любив «Голос країни». Сам вирішив піти, щоб позмагатися у дитячому конкурсі.
— Не боявся, що вдруге на сліпих прослуховуваннях до тебе ніхто з тренерів не повернеться?
— Такі думки були. Але хотів повернутися у проект.
— Ти починав учитися грати на акордеоні у музичній школі спочатку за кілька десятків кілометрів від дому, у Товстому, потім займався вокалом ще далі — у райцентрі Заліщики. Такі поїздки позначилися на твоїх оцінках у звичайній школі?
— Я чимало у звичайній школі пропускав. Бо було багато запрошень виступати. Доводилося потім доганяти, оскільки я відставав трохи від науки.
— Зараз як у тебе з навчанням?
— Теж доводиться доганяти. Постараюся наздогнати.
— Які твої найулюбленіші шкільні предмети?
— Звичайно, музика: фортепіано, вокал. У школі люблю історію, українську літературу, мову. Математику теж, але вже складніші теми пішли, треба вчити, важче дається.
— Тепер ти навчаєшся у середній спеціалізованій музичній школі імені Соломії Крушельницької у Львові. Розкажи трохи про це. Хто у тебе вчителі? Чи є там друзі?
— У Львові дуже гарні вчителі. У мене з’явилося багато друзів. Коли тільки прийшов, почав знайомитися, були певні складнощі, конфлікти. Але все виправилося.
— Усі знають, що це мама наполегливо розвиває твій талант, возила тебе на заняття, на конкурси. Чи ти часто їй казав: «Не хочу я в ту музичну школу ходити»?
— Було деколи: треба вчитися — а не хотілося. Потім вчив, хотілося показати, що можу справитися із завданнями, отримати похвалу.
— Розкажи трохи більше про своїх батьків: хто вони за професією, що люблять робити?
— Моя мама спочатку шила, потім у сільській раді працювала. Її скоротили, тепер вона без роботи. Тато мій працював токарем, на меблевій фабриці. Там йому у пристрій руку затягнуло і відрубало чотири пальці. Татові довелося піти на пенсію, хоч йому рано ще було. І працювати вдома.
Моя старша сестричка Надя дуже хотіла бути вчителькою. Дуже добре закінчила університет імені Юрія Федьковича у Чернівцях. Тепер зацікавилася журналістикою, збирається працювати у Тернополі. Вона написала багато віршів — дві книжки. Інколи плануємо, щоб вона мені вірші склала, а я до них підберу музику. Я теж пишу вірші, одна книжка є — не надрукована ще.
— Ти мрієш стати співаком? Чи хочеш співати і здобути ще якусь професію?
— Мрію стати співаком чи викладачем вокалу. Але вже як доля заведе.
«Дуже багато людей привітали Ромчика з перемогою, — розповідає мама переможця другого сезону проекту «Голос. Діти» Євдокія Петрівна Сасанчина. — Ніч після закінчення фіналу мій телефон буквально розривався від дзвінків, син навіть не міг заснути від того. Дзвонили і родичі, і просто глядачі з усієї України, також дуже багато привітань надійшло від діаспори: США, Франції, Британії, Швейцарії. А що буде, коли Ромчик повернеться до Львова, а я — до рідного села! З приводу його майбутньої професії, я би хотіла, щоб Ромчик став відомим артистом, я хочу, аби його талант оцінили у світі, і він міг би реалізувати його та бути щасливим. Я йому всіляко намагаюся допомогти у цьому. Але якщо Ромчик обере якусь іншу професію, я його також підтримаю».
«Від початку Ромчик дуже хотів займатися музикою, — каже «УМ» Олег Павлович Николяк, викладач музичної школи у селі Товсте Заліщицького району Тернопільської області, перший учитель зі спеціалізації здібного хлопця. — Відразу на прослуховуванні видні були задатки: гарні слух, відчуття ритму. Ромчик — щира, відкрита дитина, наполеглива і беручка. Ми пройшли три класи за спеціалізацією акордеон, далі хлопець вище захотів вчитися, тепер — у Львові».
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
