Людство «постаріло»

Під час розкопок в Ефіопії було виявлено щелепу, яка, на думку вчених, належала одному з найперших представників людського роду. Згідно з повідомленням Бі-Бі-Сі, вік знахідки оцінюють у 2,8 мільйона років — це на 400 тисяч років раніше, ніж, як вважалося досі, на Землі з’явилися люди.

За словами керівника дослідницької групи, професора Брайана Віллмоура з Університету Невади у Лас-Вегасі, ця знахідка проливає перше світло на «найважливіші перетворення в еволюції людини». «Ефіопське» відкриття вказує на чіткий зв’язок людини зі знаковою «Люсі» — представницею гомінінів (людиноподібних приматів) віком 3,2 мільйона років, чиї рештки знайшли в тій же місцевості 1974 року.

Чи могли родичі Люсі перетворитися на перших, найпримітивніших, людей? «Це саме те, що викликає суперечки», — каже професор Віллмоур. Однак кількість виявлених скам’янілостей за період між тим, коли Люсі та її родичі жили на землі, і тим, коли 2 мільйони тому з’явився вид homo erectus — людина прямоходяча, — мізерна.

Ліву частину нижньої щелепи із п’ятьма зубами виявив ефіопський студент Чалач’ю Сейюм у дослідницькій місцевості Леді-Герару. Зуби на щелепі нашого ймовірного пращура менші, ніж у сучасних людей. Досі найстарішою виявленою решткою роду, який можна віднести до homo, була верхня щелепа віком 2,35 мільйона років — також з Ефіопії.

Комп’ютерна реконструкція черепа, до якого належала свіжа знахідка, вказує, що він міг належати еволюційним нащадкам нинішньої людини розумної.

А період, яким датують появу щелепної кістки, може допомогти відповісти на одне з ключових питань людській еволюції: що змусило деяких мавп спуститися з дерев і звести свої оселі на землі. Відкриття, зроблене в Ефіопії, передбачає, що перехід до пересування вертикально на двох кінцівках стимулювала зміна клімату. Окремий аналіз скам’янілих рослин і тварин у районі знахідки дозволяє вченим припустити, що там, де раніше були пишні ліси, з’явився сухий трав’яний покрив.