Випробування кризами

Європейська економіка все ще переживає наслідки глобальної кризи. Стагнація, загроза дефляції — країни ЄС потребують нового імпульсу для розвитку. Такий поштовх обіцяє дати інвестиційна програма, наріжний камінь діяльності Жан-Клода Юнкера на чолі Єврокомісії, що отримала неофіційну назву «план Юнкера», інформує «Німецька хвиля». 2-3 березня в Берліні зустрічалися політики та експерти з країн ЄС, щоби під час спеціальної конференції, організованої Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), обговорити перспективи цієї програми.

Від початку економічної кризи обсяг інвестицій у ЄС знизився на 470 мільярдів євро, тобто на 15 відсотків. Для стимулювання економічної активності в країнах ЄС планують витратити 315 мільярдів євро до 2017 року. «Якщо все піде добре, цей план сприятиме створенню 1,3 мільйона додаткових робочих місць», — наголосив Юнкер.

Проте державам Євросоюзу не варто очікувати, що гроші рікою потечуть до них від Єврокомісії. ЄС та ЄІБ виділять лише 21 мільярд євро із загальної суми. Решту коштів хочуть залучити за рахунок приватних інвестицій. Отже, брюссельський базовий капітал виступає своєрідним каталізатором, що пожвавить і привабить до інвестпроектів приватний сектор економіки. Щодо самих проектів, країни-члени ЄС уже підготували 2 тисячі пропозицій, в яких повідомляють, які інвестиції вважають необхідними. Скажімо, Німеччина називає пріоритетним вкладання коштів у будівництво автобанів, вітряних електростанцій та розвиток широкосмугового інтернету.

Канцлер ФРН Ангела Меркель повідомила, що Берлін цілком підтримує інвестиційну програму Юнкера. Така підтримка виявляється, зокрема, у майже 8 мільярдах євро від кредитних установ на відновлення європейської економіки, а також у ще кількох мільярдах євро з федерального бюджету.

Позавчора Меркель із Юнкером та іншими єврокомісарами зустрілися знову, але на цей раз — у Брюсселі. І на порядку денному цієї зустрічі стояло вже не лише й не стільки питання інвестицій у ЄС. Як повідомляє «Євроньюз», однією з головних тем обговорення була ситуація на Донбасі. По завершенні переговорів очільниця німецького уряду вкотре підтвердила, що в разі ігнорування Москвою Мінських домовленостей проти Росії буде запроваджено нові санкції.

Ще одне важливе питання, яке було порушено під час переговорів, стосувалося Греції. Фрау канцлер зазначила, що нині не йдеться про третю програму допомоги Афінам, а лише про оцінку досягнутих раніше в рамках Єврогрупи домовленостей. Якщо все йтиме за планом і Греція виконає свої зобов’язання, то й допомога не забариться.

КОМЕНТАР ІЗ ПРИВОДУ

Ян Техау, директор Центру Карнегі-Європа — про те,
чому Ангела Меркель взяла на себе ініціативу
в пошуках мирного розв’язання
російсько-українського конфлікту:

— Пані Меркель має у Європі в цьому питанні свого роду позицію лідера з двох причин. По-перше, Німеччина має тісні відносини з Росією. Йдеться не тільки про їхні особисті зв’язки, а, насамперед, про ту роль, яку для Росії відіграє Німеччина, це — її найбільший економічний партнер, обсяг двосторонньої торгівлі є величезним. Жодна інша європейська країна не має стільки впливу на Росію.

А друга причина полягає в слабкості інших, класичних, гравців зовнішньої політики в Європі: і Британія, і Франція більш-менш випадають із гри навколо російського питання.

Зрозуміло, що це — найбільше випробування зовнішньої політики Європейського Союзу з часу його заснування. Тепер постає таке питання: чи впорається ЄС? Чи зможе він витримати цю гру? Йдеться не тільки про нинішню кризу, не тільки про реакцію на останні події. Мова про те, чи зможе Євросоюз зайняти таку позицію, завдяки якій за 10 або 15 років вдасться досягти стратегічної мети.