Патріот Росії і друг України

Москва вчора прощалася з Борисом Нємцовим. Черга охочих віддати опозиційному політику останню шану розтяглася більш ніж на кілометр, і підійти до труни встигли не всі — на прохання родичів убитого, сам похорон на Троєкуровському цвинтарі відбувався без сторонніх очей. Із Сахаровського центру, де відбувалася громадянська панахида, катафалк виїхав під вигуки «Росія буде вільною!», «Герої не вмирають!» та оплески.

На церемонію прийшли російські опозиціонери Михайло Касьянов, Ілля Яшин, Григорій Явлінський, Сергій Мітрохін та інші соратники Нємцова, а також багато дипломатів — посли усіх 28 держав Євросоюзу, очільник амбасади США Джон Теффт та ін.

Були й деякі представники уряду — ще з часів перебування у владі в 1990-х Нємцов мав багато знайомих у найвищих кабінетах, і хоча політичні погляди кардинально розійшлися, багато хто його любив і поважав.

Ні прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, ні президент Росії Володимир Путін до цієї когорти, судячи з усього, не входили, тож на похорон не прийшли. Хоча напередодні багато хто згадував про те, як Йосип Сталін не лише вшанував своєю присутністю вбитого за його наказом Сергія Кірова, а навіть разом з іншими соратниками ніс його труну.

Бридка помста

Натомість деякі однодумці й хотіли б, та не змогли попрощатися з Нємцовим. Олексія Навального, який звернувся з відповідним проханням, суд відмовився відпусти з-під адміністративного арешту. Гарі Каспаров та економіст Сергій Гурієв, які зараз перебувають за межами Росії, не ризикнули перетнути її кордон із побоювання за власну безпеку.

А деяким західним політикам закрила в’їзд сама Росія. Зокрема, Москва не погодилася на участь у похороні маршала (голови) польського Сенату Богдана Борусевича та ще кількох відомих польських політиків, зокрема Марціна Заборовського з польського Інституту міжнародних справ. Оскільки Борусевич мав очолювати офіційну делегацію Польщі, представники Сейму та Сенату вирішили взагалі відмовитися від участі в церемонії прощання й постановили вшанувати пам’ять загиблого російського опозиціонера на своїх засіданнях.

Польське міністерство закордонних справ надіслало російській стороні ноту протесту. «Це помста Москви за санкції, накладені на її політиків Європейським Союзом», — зазначив президент Польщі Броніслав Коморовський.

Також не пустили в Росію заступницю групи християнських демократів Європарламенту Сандру Калнієте. У латвійської депутатки, яка їхала на похорон Нємцова, у понеділок відібрали документи, кілька годин протримали в московському аеропорту, а потім повідомили їй, що у вівторок вона має відлетіти вранішнім літаком до Брюсселя, не давши пояснень відмови у в’їзді.

Українська модель Анна Дурицька, яка стала свідком розстрілу Бориса Нємцова, також не була присутня на похороні, попри те, що з 55-річним політиком зустрічалася більше двох років. Після трьох днів допитів російськими слідчими дівчина прилетіла в Україну, де в неї хворіє мати, і навідріз відмовилася зустрічатися з журналістами. Поспілкуватися з нею вдалося тільки російському опозиційному телеканалу «Дождь», якому Анна розповіла, що вбивцю не бачила, оскільки він перебував за їхніми із Борисом спинами.

Чеченсько-українська версія — основна?

Нагадаємо, Бориса Нємцова вбили 27 лютого о 23:30 у центрі Москві чотирма кулями у спину. Слідчий комітет РФ розглядає кілька версій убивства. Як заявив «Інтерфаксу» представник СКР Володимир Маркін, йдеться, зокрема, про «вбивство як провокацію для дестабілізації політичної обстановки в країні» й навіть ісламсько-екстремістський слід — мовляв, «у слідства є відомості про те, що Нємцов отримував погрози у зв’язку з його позицією щодо розстрілу журналістів редакції журналу «Шарлі ебдо» в Парижі». І, звісно, куди ж без версії, «пов’язаної з внутрішньоукраїнськими подіями». «Не секрет, що серед обох конфліктуючих сторін є дуже радикальні персонажі, які не підкоряються жодній владі», — сказав Маркін, не виключивши також версії, пов’язані з комерційною діяльністю вбитого, особистою неприязню до нього тощо.

Судячи з учорашніх повідомлень російської преси, саме «українську» версію російські слідчі вважають пріоритетною. Та ще й із чеченською складовою — як імовірних виконавців злочину розглядають звинуваченого в підготовці замаху на Путіна Адама Осмаєва, який у зоні АТО очолив батальйон імені Джохара Дудаєва після загибелі попереднього командира Іси Мунаєва, а також його дружину Аміну Окуєву, яка також воює за Україну на Донбасі і є прес-секретарем цього батальйону.