Десятий зимовий фестиваль ленд-арту «Міфогенез», що його традиційно проводять наприкінці лютого, відбувся на території скіфського городища під Немировим на Вінниччині. Ідея належить ВОГО «Лабораторія актуальної творчості» та його керівникові, вінницькому художнику Олександру Никитюку. Фестиваль є унікальним в Україні хоча б тому, що, на відміну від відомих літніх «Хортиця», «Арт-Поле», «Трипільське коло», найдавнішого Міжнародного ленд-арт дійства у селі Могриці на Сумщині «Простір пограниччя», «Міфогенез» проводиться винятково взимку.
Міфогенез як визначення утворення, продукування новітнього міфу є одночасно і назвою, і темою щорічного фестивалю. Створені учасниками об’єкти візуалізують сучасне світосприйняття в історично складеному середовищі стародавнього Немирівського городища через художні образи. На Зміїних валах у пленері взяли участь, окрім вінничан, тридцять художників та архітекторів із Києва, Харкова, Львова, Сум, Херсона, Запоріжжя. Початок «Міфогенезу-2015» традиційний: вечорниці-знайомства в приміщенні Вінницької обласної організації Національної спілки архітекторів України з показом та обговоренням найкращих проектів попередніх років. Далі учасники вирушили на територію пленеру, де творили, озброївшись лопатами, мітлами, фарбами та іншим, можливо, дещо несподіваним для традиційного сприйняття мистецтва, реманентом. Адже головними матеріалами в цьому конкурсі є земля, лід, гілки, очерет, сіно. Художники, беручи до уваги вже існуючі міфи та історії, трансформували свої власні візії, сюжети, певні абстракті форми.
Якщо всі попередні дев’ять років на валах завжди був сніг і митці мали можливість грати ще й із засніженим простором, водночас творячи монументальні, грандіозні об’єкти зі снігу, що могла зафіксувати лише аерофотозйомка, то в цьому році природа зустріла митців співзвучно із нашою жахливою дійсністю: чорна випалена земля, розкидані гільзи, так ніби там проходили військові навчання, і лише крига на водоймах дозволила частково підтримати вже усталену атмосферу. Тому основою робіт були земля, сажа, лід... А над полем просто, чи не просто так літав «кукурузник».
Окрім початківців, яких було більшість, прибули й маститі майстри зі світовим ім’ям. Наприклад, Сергій Якунін зі Львова, котрого добре знають у Європі. Його історії з льоду в повітрі, які він створює з 2012-го, стали легендарними на «Міфогенезі». Киянка Оксана Чепелик, яка довгий час працювала у США, у дуеті з В’ячеславом Чепелик-Кожиним використала лід у проекті «Левіафан», а проектом «Дихання» продовжила взаємодію з середовищем уздовж річки Мирка.
Один із засновників вінницького ленд-арту, киянин Євгеній Мануілов, здійснив подорож у часі у проекті «Точка посадки». Молоді художники Маргарита Жирунова та Богдан Локатир приємно здивували спільним проектом «Таємне». Починаючи з очеретяного коридору, різноманітні лабіринти зашифрованими знаками й вказівниками привели до символічної розв’язки. Вінничани на пленері проявили себе як ніколи раніше активно. Володимир Нойс вистриг з очерету у воді «Трохи сумнівів», Юлія Пясецька оздобила стовбури дерев мереживними комірцями, викладачка художньої школи Марина Чекурда створила яскравий кольоровий струмок Colors.
Усі роботи дуже індивідуальні й неповторні. Учасники пленеру одностайні в думці про те, що дає їм цей фестиваль. Художники стверджують, що отримують задоволення від творчої самореалізації, адже у них є можливість порівняти себе з колегами, обмінятись досвідом, набратися нових творчих ідей. Це навіть при тому, що досвідчені майстри, працюючи над своїми проектами, одночасно проводили своєрідний майстер-клас.
Створені учасниками об’єкти (ленд-арт, інсталяції, фото, відео, мультимедіа) будуть виставлені в другій частині проекту — на експозиції, що пройде в травні-червні у Вінниці в РЦСМ «Арт-Шик». А далі виставка помандрує іншими містами України, щоб напоїти творчим світлом і натхненням наші спраглі, змучені, важкою дійсністю душі.
ДОВІДКА «УМ»
Дії у довкіллі
Ленд-арт (Land art. англ.) перекладається дослівно як «мистецтво землі», а точніше, — мистецтво в ландшафті». Як напрям, ленд-арт сформувався в середині минулого століття в Америці і Європі, в Україні активно розвивається вже 25 років.