Небесна сотня
Пам’яті загиблих Героїв Майдану присвячується
Ось небо вже синє, розвіявся дим,
Мовчать барикади. Я тут не один:
за сотнею сотня стоять тут вони —
Майдану великого дочки й сини.
У серці скорбота, сльоза на очах,
Я думкою з ними, я там — в небесах.
Не можу піднятись до вас я, брати,
Мої побратими, спустіться сюди.
Тут ждуть вас кохані і матері ждуть,
Хоч знаємо всі ми, що вас не вернуть.
Аж раптом на небі засяяла зоря,
І Сотня Небесна на землю зійшла.
І я відчув подих, я дух їх відчув,
Так, наче це вітер легенько подув,
І по Майдану пройшло, мов луна:
Слава Вкраїні — й на очах сльоза.
І всі ми почули десь там, з висоти,
Що ви не журіться, не плачте, брати,
Бо ми тут для того, щоб ви тут жили,
Щоб правду і гідність ви людям несли,
Щоб жили в країні, де злагода й мир,
Де будуть щасливі і захід і схід,
Не було тиранів, не було катів,
Народ України завжди це хотів.
А ми — завжди поруч, не кинемо вас,
Бо в Царстві у Божому кожен із нас.
На варті Майдану ми будем стоять,
Й на землю на нашу зійде благодать.
Володимир ДАВЛЄТА
Київ