Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Сліпий кобзар Іван Кочерга (Станіслав Баклан) і його поводир Пітер (Антон Грін). (з соціальної мережі.)
Це кіно про страхіття репресій в Україні у 30-х роках минулого століття, але історію знято так, щоб не налякати, а показати. Сльози навертаються на очі й мурашки пробігають по шкірі, здебільшого тоді, коли глядач додумує сцени розправ і звірств. Розповідає історію 10-річний хлопчик Пітер — син американського підприємця Майкла Шемрока, який приїхав до Харкова, щоб обміняти там трактор на зерно. Майкл взаємно закохується у жінку мрії головного НКВС-ника у місті, потім до його рук потрапляють записи про репресії в Україні. Зрозуміло, іноземця вбивають, але його синові вдається втекти. Американський хлопчик стає поводирем сліпого кобзаря Івана Кочерги. А тим часом «совєти», скликаючи спеціальний з’їзд, — підступно, вчиняючи провокації, — готуються знищити вільнодумних українських кобзарів. У кінозйомках були задіяні близько півсотні незрячих людей. Коли у вагоні-«телятнику», в якому везуть на страту, незрячі разом із відомим кобзарем Тарасом Компаніченком співають «Віє вітер, віє буйний», сліз не стримують навіть чоловіки.
Спірним лишається питання, чи проводили у 1934 році з’їзд кобзарів у Харкові. Можливо, з’їздів було кілька, каже дослідник кобзарництва, кандидат мистецьких наук Кость Черемський. За його словами, проведення зібрання замислили ще у 1927 році, але весь час відкладали. В архівах збереглися анкети учасника з’їзду кобзарів. Збереглося листування співробітників НКВС УРСР із членами оргкомітету, до якого входили Дмитро Ревуцький, Михайло Полотай, Григорій Копан. Зрештою, про невідоме зникнення кобзарів свідчить і облік кобзарів за 1939 рік, коли на Всеукраїнську нараду кобзарів і лірників з’явилося зо два десятки кобзарів, а на з’їзд, що тривав на початку 30-х, прибуло «з усіх усюд» понад 300 незрячих музик. Про це свідчать спогади харківського кобзаря Анатолія Парфіненка.
Івана Кочергу у фільмі зіграв актор Станіслав Боклан, Пітера — Антон Грін, правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. Серед акторів — співачка Джамала, поети Олександр Ірванець і Сергій Жадан.
«Інтер» показуватиме прокатну версію «Поводиря». Виробництво 4-серійної телевізійної наразі заморожено. «Чорновий монтаж телевізійної версії є. Потрібно ще два місяці роботи, щоб озвучити фільм, зробити кольорокорекцію. На постпродакшн потрібно мінімально 60-80 тисяч доларів, — коментує «УМ» режисер Олесь Санін. — Телеканали, з якими ми говорили, не готові заплатити такі гроші. Із державою контракт був тільки на кінематографічну версію. Ми повернемося до роботи, якщо знайдуться кошти, можливо, з-за кордону».
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>