У музеї «Тюрма на Лонцького» відбулися урочисті заходи з нагоди 120-річчя від дня народження полковника легіону Українських січових стрільців Василя Вишиваного. Український військовий діяч походив із правлячої на той час династії Габсбургів, і його справжнє ім’я — Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен. Народившись австрійським ерцгерцогом, Василь Вишиваний сам нарік себе українцем та боровся за незалежність Української держави протягом усього свого життя.
На захід прийшло чимало людей, які ледь вмістилися в кімнаті музею. Серед гостей було багато курсантів з ліцею Героїв Крут та університету внутрішніх справ.
«Уперше Вільгельм відчув симпатію до українців ще в 15 років, коли приїхав на Верховину подивитися на «розбишак»-українців, про яких йому так зневажливо розповідали батьки, — говорить один з організаторів заходу Олег Фецяк, голова об’єднання «Громадянська європейська співпраця». — З того часу він допомагав визнанню українців чим міг. Зокрема Вільгельм багато зробив для української громади як член імператорської родини в сенаті Австро-Угорщини. Вільгельм навчався у військовій академії міста Вінер-Нойштадт, якою опікувалася імператриця Марія Терезія, тож отримав найкращу військову освіту. В 1914 році він став керувати 13-м уланським полком, де служило багато українців. Саме там Вільгельму подарували вишиванку, він став Василем Вишиваним та нарік себе українцем. Вишиваний був полковником Легіону Січових стрільців, полковником Української Народної Республіки. Вишиваний мав таку популярність серед населення, що його навіть хотіли поставити на місце гетьмана замість Павла Скоропадського».
Допомагав Вишиваний і ЗУНР та Директорії, багато працював і в еміграції. У період Другої світової він мешкав у Відні, звідки був викрадений радянською розвідкою. Посадили Василя Вишиваного до Лук’янівської тюрми, де допитували про зв’язки з оунівським підпіллям. Вишиваний усе заперечував та не видав прізвищ своїх друзів, хоча йому і загрожувало 25 років таборів. Лук’янівська в’язниця — останнє, що бачив у своєму житті Вишиваний, тут у 1948 році він пішов із життя. Йому було 53 роки. Вже в часи горбачовської «перебудови», в 1989 році, Василя Вишиваного посмертно реабілітували.