Вийміть із вуха «корок»

З такою ситуацією може зіткнутися кожен. Сіркова пробка у вусі виникає непомітно і зазвичай довго не дає про себе знати. Аж ось: людина миється в душі — і раптом... оглухла. Так стається через контакт сіркового згустку у вусі з водою. Або у відпустці під час пірнання на глибину під впливом тиску пробка забивається всередину і... повністю закриває вушний прохід. «Нічого не чую, що сталося?» — губиться людина. Лікарі кажуть: панікувати не варто, однак порадитися з фахівцем доведеться.

Звідки ж береться ця проблема? Столичний лікар-отоларинголог Наталія Шевченко пояснює: вушну сірку виробляють спеціальні залози у зовнішньому відділенні вуха. Природа створила вушну раковину таким чином, аби вона сама могла звільнятися від надлишку сірки під час жування. Саме тому очищати її у глибині вуха немає потреби — достатньо протирати вушну раковину рушником після кожного прийому душу. Таким чином ви звільняєте її від тієї сірки, яка вийшла назовні в результаті самоочищення.

А ось при надто інтенсивній роботі залоз, що виробляють сірку, природний процес самоочищення вушної раковини не справляється із завданням. У деяких випадках впливає індивідуальна анатомічна особливість будови вуха. Тоді пробки виникають частіше, ніж зазвичай. Це не патологія, зазначає лікар, однак догляд за слуховими органами в такому разі має бути ретельнішим.

«Іноді причиною частого виникнення пробок стає надто сухе повітря в помешканні, — зауважує фахівець. — Така проблема частіше трапляється взимку, коли повітря в квартирі особливо швидко втрачає вологу. Єдиний вихід у такому разі — зволожувати помешкання. Можуть пригодитися i спеціальні зволожувачі для повітря, і домашні засоби — ванночки з водою, вологі рушники на батареї».

А ось неправильна гігієна може стати причиною «закоркування» вуха. Особливо у дітей. «Найбільша помилка молодих матусь — очистка вух ватними паличками, — застерігає Наталія Володимирівна. — Робити цього не можна, оскільки таким чином заштовхуєте частину сірки у глибину, трамбуєте її там, і за якийсь час маєте пробку у дитячому вушку. Ватні палички можна використовувати лише для гігієни зовнішнього вушка».

Зазвичай пробки у вухах ніяк не турбують. Але слух може непомітно погіршуватися. Виявити пробку візуально нескладно. Достатньо трохи відхилити вбік вушну раковину. Якщо там видно шматочки сірки, варто звернутися до ЛОР-фахівця.

І не намагайтеся видалити «корок» із вуха самотужки. Лікарі не радять цього робити з кількох причин. По-перше, існують різні види сірчаної пробки, і кожна потребує індивідуального підходу. «Якщо пробка не суха, а пастоподібна, лікар може вимити її без проблем. А якщо суха і тверда, її необхідно попередньо як слід розмочити, — каже пані Наталія. —Для цього протягом кількох днів слід тричі на добу капати у вушну раковину по кілька крапель тривідсоткового перекису водню. Ця процедура необхідна, аби перекис водню розчинив сірчану пробку і лікар зміг очистити вухо від шматочків сірки. Процедура може викликати незначний дискомфорт, але тільки тому, що перекис, вступаючи у реакцію з сіркою, шипить у вусі. Саме ж вимивання пробки — цілковито безболісна процедура. Навіть діток вона не злякає. Відбувається все таким чином: у спеціальний шприц без голки лікар набирає фізіологічний розчин і під певним кутом та під сильним напором вимиває пробку. Після чого фахівець огляне вушну раковину, аби пересвідчитися в ефективності процедури, що від пробки не лишилося і сліду».