Крим без «Світлиці»

Останній номер «Кримської світлиці» не потрапив до рук читачів — видавництво відмовилося друкувати газету. Здавалося б, нічого дивного — на окупованому півострові від початку анексії придушують усе українське. Однак парадокс полягає в тому, що співзасновником газети виступає Міністерство культури України, а відмовилася її друкувати київська друкарня.

За словами представників редакції, вони отримали електронною поштою повідомлення, що керівництво розпорядилося «не брати в роботу» газету, хоча жодних офіційних попереджень від видавця чи співзасновника не було. Що для колективу газети, яка всі ці роки займала державницькі позиції, і, попри російську анексію, відкрито називала речі своїми іменами, стало громом серед ясного неба. «Колектив газети пройшов через неймовірні випробовування, варто нагадати, хоч би про те, що уряд Януковича позбавив її бюджетного фінансування. Було всього: і прокурорські перевірки, і замовні суди. Але й вони виявилися безсилими. Газета, яка кілька років виживала на голому ентузіазмі редактора та кількох членів редакції, що не кинули її в біді, та на фінансовій підтримці читацької аудиторії, змогла й надалі відстоювати Україну в такому непростому регіоні, як Крим. Тепер уже «Світлиця» стала поперек горла сьогоднішнім «державцям»,— пише у мережі «Фейсбук» позаштатний кореспондент «Кримської світлиці» Валентин Бут.

Роман Ратушний, директор Національного газетно-журнального видавництва, яке і відмовилося друкувати «Кримську світлицю», послався на брак фінансування і складнощі з доправкою накладу на окупований півострів («Кримсоюздрук» відмовляється поширювати газету, а ДП «Преса» і «Нова пошта» не можуть її ввозити) і запропонував перейти на інтернет-варіант видання. «Якщо якісь люди готові будуть спонсорувати видання, то чому не друкувати? Як завозити на півострів — ось у чому основна проблема. Ми думаємо, що робити з передплатниками, які хотіли б отримувати цю газету? Це питання дуже болісне. Редакція в Сімферополі. Ми раніше пропонували головному редактору перемістити редакцію в Херсонську або Миколаївську області, але він відмовився. Вони там фактично займаються підпільною діяльністю, окупаційні служби можуть їм виставити якісь, м’яко кажучи, претензії», — поскаржився Роман Ратушний у коментарі «УМ».

У Криму таким заявам щиро здивовані, оскільки електронна версія «Кримської світлиці» існує з 2002 року і щотижня оновлюється. «Заяви про якесь «переведення» означають лише те, що з інформаційного поля України усувається ще одне українське друковане видання. З яких причин (недолугість, недалекість, шкідництво, п’ятиколонництво і т. ін.) — про це потрібно запитувати у видавця і співзасновників газети у Києві. А електронна версія «Світлиці» як існувала, так і далі існуватиме, з тим же політичним і літературно-художнім українським державницьким наповненням, у тому ж форматі А-3... В усякому випадку доти, поки київські «реформатори» не візьмуться й за це»,— говорить «УМ» головний редактор «Кримської світлиці» Віктор Качула.

Наразі редакційний колектив газети працює над новим номером і сподівається, що здоровий глузд та державницька позиція столичних мужів таки візьмуть гору. Інакше про яку інформаційну політику і повернення Криму можна говорити?