Троянський обоз
Важко, брате, душу вкрито жахом,
Лячно — поза шкірою мороз:
Мчить обоз північним чорним шляхом,
З-під боліт кремлівських мчить обоз.
Хижа тінь троянської навали —
Наче з чорнотропу упирі:
Ми самі вам ниву стирлували,
От вам милість — хліб на сухарі!..
Важко, брате, нидіти в тривозі,
Правдо, чорну силу зупини.
Що там, що в облудному обозі?
На козацьку душу кайдани!..
Важко, брате, з лютої нестями,
У гостей жадання — ось воно:
Що, у вас для нас закриті брами?
Ну й нехай — ми виб’ємо вікно.
Ось вони — примчалися з-під Трої —
Як же, як обоз той поспіша!
Важко, брате, та душа при зброї,
І береться полум’ям душа!
Микола ПЕТРЕНКО
Львів