Міна прискореної дії

Гастрит, поліпи розставляють тенета

Щороку у світі діагностують понад 1,2 мільйона нових випадків раку шлунково-кишкового тракту. Ця недуга є найпоширенішим онкологічним захворюванням у світі. В Україні вона також на чільному місці у «рейтингу» серйозних проблем із здоров’ям. «Захворюваність тривалий час дуже висока, хоча останнім часом відзначаємо деяке зниження кількості хворих, — каже головний позаштатний онколог МОЗ України Валерій Чешук. — Якщо десять років тому ми щорічно реєстрували 14 тисяч хворих на рак шлунку, то нині маємо 11 тисяч хворих. Така ж кількість пацієнтів iз раком ободової кишки та онкологічним захворюванням прямої кишки. Загалом щороку 30—40 тисяч хворих на рак шлунково-кишкового тракту потрапляють на облік».

На жаль, хворих із першою та другою стадіями раку серед них — менше половини. А це, за словами фахівця, означає, що на ранніх етапах недугу виявляють нечасто. Переважно — на третій або четвертій стадії, коли хворобу складніше лікувати. Отримуючи сучасну терапію, пацієнти з першою стадією недуги мають 95% відсотків шансів вижити. Четверта стадія недуги залишає такий шанс лише 10 відсоткам хворих.

Факторів ризику потрапити в тенета недуги — багато. Основний із них, на думку фахівців, — прогресування хронічних запальних процесів: гастриту, дуоденіту, синдрому подразненого кишечнику, а також різні хірургічні та гінекологічні запалення. Якщо у пацієнта діагностовано поліпи товстого кишечнику та прямої кишки — є висока імовірність, що вони переродяться у злоякісні утворення. І що довше триває хронічний запальний процес, тим більше шансів у раку.

Якщо болить нестерпно — може бути пізно...

За словами пана Артема Зелінського, лікаря-хірурга відділення хірургії печінки і підшлункової залози Головного військово-медичного клінічного центру Міністерства оборони України, велику роль у виникненні злоякісних процесів має спосіб життя людини. Низька фізична активність, надмірна вага та ожиріння, паління, зловживання алкоголем, неякісне харчування провокують онкологічні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Лікарі називають інші поширені фактори ризику: спадковість. Загроза виникнення недуги вдвічі вища, якщо таку ж проблему мав хтось із батьків. Якщо на рак хворів не один, а кілька членів сім’ї, то ризик виникнення недуги ще більше зростає. У людей iз таким спадковим захворюванням, як сімейний аденоматозний поліпоз (коли організм схильний до утворення поліпів), існує більш висока імовірність розвитку раку товстого кишечнику та прямої кишки.

Інший фактор — вік. Із роками ризик захворіти на рак шлунково-кишкового тракту збільшується. Понад 90 відсотків хворих — старші за 50 років. Проте занедужати може людина в будь-якому віці.

На ранніх стадіях симптоми недуги або відсутні, або нагадують ознаки інших захворювань шлунково-кишкового тракту — синдрому подразненого кишечнику, ентериту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Фахівці-онкологи застерігають, що добре виражені симптоми якщо й з’являються, то це, на жаль, означає, що рак укорінився і пустив метастази.

У 85% пацієнтів, госпіталізованих із діагнозом «рак шлунково-кишкового тракту», фахівці помічали такі симптоми, як кровотеча з прямої кишки, пухлина в черевній порожнині чи прямій кишці, яку можна намацати самостійно, зміна ритму випорожнення кишечнику, анальні симптоми — нариви чи рани.

Якщо хвороба розвивається далі, можуть з’являтися анемія, ядуха, слабкість. Коли пухлина порушує прохідність товстого кишечнику, то регулярними стають такі симптоми, як здуття живота, закрепи, нудота.

Рання діагностика дає шанс

Про що має пам’ятати кожен, аби вчасно завважити недугу?

— Головне, що необхідно робити, — проходити профілактичні огляди в поліклініці чи в профільного фахівця, — наголошує Артем Зелінський. — Навіть у розвинених, багатих системах охорони здоров’я в інших країнах це єдино правильний принцип поведінки пацієнта. Скажімо, в Німеччині чи США, якщо ви вчасно не пройдете профогляд, жодна приватна страхова компанія більше ніколи не матиме з вами справи. На жаль, в Україні інші реалії: щоб здійснити профогляд, потрібно ходити по кабінетах, стояти в чергах, витратити багато часу. Однак слід розуміти: насамперед це потрібно нам із вами. Адже краще виявити проблему на ранніх стадіях, коли недугу можна вилікувати, ніж тоді, коли шансів на життя дуже мало. Але наші люди звертаються до лікаря тільки коли симптоми настільки дошкульні, що провокують дискомфорт. У випадку з онкологічними недугами на цьому етапі хвороба вже запущена.

Фахівці радять проходити профілактичні огляди у терапевта раз на півроку або раз на рік. Особливо уважними до свого здоров’я мають бути люди, яким понад 50 років. При порушенні роботи органів травлення, появі специфічного дискомфорту та симптомів не зволікайте з візитом до лікаря. У разі необхідності терапевт скерує до гастроентеролога. Цей фахівець конкретно відповідає за діагностику та лікування органів травлення. Він також має вести нагляд за хворими із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту та іншими факторами ризику. Водночас і ті пацієнти, що перебувають на диспансерному обліку, мають серйозно ставитися до свого здоров’я: вчасно проходити необхідні обстеження, дотримуватися рекомендацій щодо профілактики та лікування недуги.