Бачили очі, за що голосували...
Схоже, що голосування за нового Генпрокурора стало каменем, вкинутим у воду, від якого поверхнею болота під назвою «Верховна Рада» розходяться все ширші кола. Одним iз наслідків призначення Шокіна стало виключення з фракції «Самопоміч» депутатки Ірини Суслової — єдиної, хто всупереч рішенню фракції віддав свій голос на нового голову ГПУ (Суслова була делегована до парламенту партією «Воля»). Другий момент пов’язаний із тим, що за Шокіна голосували представники Опозиційного блоку, який через це «отримав індульгенцію» щодо вже скоєних «гріхів» та імунітет від подальших переслідувань, підкреслює позафракційний депутат Володимир Парасюк.
Призначення Генпрокурора зумовило також більш прискіпливий погляд на його минуле та родинні зв’язки. Виявилося, що за Віктором Шокіним стоїть цілий прокурорський клан. Дочка, зять та сват нового Генпрокурора працюють на керівних посадах у прокуратурах різних областей. Як повідомляє сайт Одеської обласної прокуратури, донька Віктора Шокіна Тетяна Горностаєва, старший радник юстиції, у листопаді 2014 року стала заступником обласного прокурора Одещини. Перед тим у Горностаєвої був досвід праці у Київській обласній прокуратурі та у ГПУ.
Із теперішньою посадою панянці пощастило — після того, як було люстровано трьох попередніх заступників прокурора Одещини, місце «зама» стало вакантним. Чоловік Горностаєвої обіймає посаду дещо скромнішу — він є заступником одного з «районних» прокурорів Одеси. Нарешті, батько чоловіка — сват Шокіна Микола Горностаєв — працює заступником прокурора Дніпропетровської області. Теоретично можно очікувати, що незабаром близькі родичі Шокіна пересядуть у більш значимі крісла, якщо, звісно, «сталевий характер» Генпрокурора виявиться сумісним з проявами непотизму.
Інші підсумки вівторка
У номері за середу ми, за браком місця, не змогли згадати іще деякі ключові моменти попереднього засідання Ради — та й призначення Генпрокурора, безперечно, стало новиною номер один. Однак поза ним мала місце іще одна важлива подія: 245 голосами «за» парламент підтримав ліквідацію Національної комісії з питань моралі. «Це найбільш одіозна державна структура, яка за 10 років свого існування запам’яталася лише скандальними рішеннями, спробами заборонити мультфільми про Сімпсонів, пісні Скрябіна та пошуками порнографії у художніх творах. Згідно з висновками Мін’юсту, Національна експерта комісія з питань моралі не має окремого предмета регулювання. Це означає, що вона тільки дублює функції інших державних органів», — пояснила автор законопроекту, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова.
Утiм важливо ще й те, що ліквідація Нацкоммору була одним iз пунктів коаліційної угоди. Є у цього рішення також і економічний аспект: за словами тієї-таки Червакової, відправивши Нацкоммор у небуття, держава зекономить до 6 мільйонів гривень на рік. До того ж питаннями дотримання моралі в Україні й без того є кому зайнятися: на сторожі духовності у нас уже стоять міністерства культури та мистецтв, охорони здоров’я, освіти та юстиції.
Окрім цього, Рада ухвалила закон, що дозволяє надати статус інваліда війни особам, які отримали серйозні поранення під час подій Євромайдану. Йдеться про часовий проміжок з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року. Якщо починаючи з листопада 2013-го і завершуючи 30 квітня 2014-го особи, котрі брали учать у Революції гідності, звернулися по медичну допомогу, їх зараховують до інвалідів війни, йдеться у документі, за котрий проголосували 235 народних депутатів.
Натомість немає прогресу в ухваленні закону про Антикорупційне бюро — «УМ» писала вчора, що справа зависла на стадії другого читання. Будучи в Раді і представляючи Шокіна депутатам, Президент Порошенко принагідно згадав про цей закон, зауваживши, що «народ не вибачить нам чергового затягування — як щодо судової системи, так і щодо Антикорупційного бюро». Тож «я сподіваюся, що Верховна Рада знайде в собі сили знайти компроміс при підготовці до другого читання закону про Антикорупційне бюро. Я маю великі підозри, що в тому вигляді, в якому він є зараз, ми просто не даємо можливості започаткувати роботу цього органа і запустити цей закон», — сказав Петро Порошенко.
Він додав, що у роботу конкурсної комісії, яка розглядає резюме претендентів на головування в Антикорупційному бюро, ніхто не втручається — «ані Президент, ані адміністрація Президента». «Я дуже сподіваюся, що ця робота буде ефективною. І з великим нетерпінням очікую прізвищ кількох людей, яких буде номіновано на цю надзвичайно важливу і відповідальну посаду», — сказав Порошенко.
У пошуках нового Яреми
А тим часом депутати переймаються дещо іншими речами. У Верховній Раді почали збір підписів за відставку голови Національного банку Валерії Гонтаревої. Про це повідомляє iнтернет-видання Insider iз посиланням на народного депутата-«свободівця» Сергія Рудика.
«Сьогодні до мене в сесійній залі підійшли колеги з підписним листом за відставку голови Нацбанку», — розповів Рудик. «Я підписався під цим, і думаю, що найближчим часом парламент повинен дати не тільки формально-етичну оцінку діяльності голови Нацбанку та членів наглядової ради НБУ, а й прийняти відповідне кадрове рішення», — додав він. Рудик зазначив, що серед ініціаторів такого збору підписів — нардеп від «Народного фронту» Максим Поляков.
А тим часом депутат Сергій Міщенко вважає, що відставляти Гонтареву слід у «комплекті» з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. «Потрібно розуміти, що за те, що зараз відбувається у вітчизняній економіці, відповідає не одна тільки Гонтарева. Якщо говорити мовою цифр, то провину голови Нацбанку можна розцінювати на 30%. Очевидно, що вся повнота відповідальності лежить на Арсенії Яценюку. Гонтарева як мінімум не виправдала довіри, але зараз виходить, що все хочуть списати на неї. Якщо вже ставиться питання про звільнення Гонтаревої, то було б логічно підняти тему відставки уряду», — коментує Міщенко. На його переконання, потрібно скасувати голосування про програму Кабміну, яке дало Яценюку рік недоторканності. «Тільки так можна покарати винних за те, що відбувається з національною валютою».
Хай там як, а збір підписів за відставку Гонтаревої поки що йде мляво. Хоча й за звільнення Віталія Яреми з посади Генпрокурора спочатку теж було небагато «автографів», але згодом саме ця ініціатива нардепів підштовхнула колишнього керівника ГПУ до заяви «за власним бажанням». Наразі зі 150 підписів, необхідних для того, аби порушити питання про відповідальність Гонтаревої, зібрано лише 48.
А тим часом згадаємо, що наприкінці листопада 2014-го депутати вже намагалися відправити Гонтареву у відставку. Тоді відповідний проект постанови зареєстрували позафракційні народні депутати Дмитро Святаш і Валерій Писаренко. При цьому, однак, сам Святаш неодноразово звинувачувався банкірами в ухиленні від повернення взятих кредитів. Зокрема, про це заявляли представники Укрсиббанку, Альфа-Банку і ВТБ Банку. На підтримку голови Нацбанку тоді висловився перший заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон, який мав зустріч iз Президентом Петром Порошенком.
ПРЯМА МОВА
Коментуючи відставку Віталія Яреми, Президент Порошенко зазначив, що «цей вчинок заслуговує на повагу. Ініціатива Віталія Григоровича і моє рішення стали, серед іншого, і наслідком широкої політичної дискусії — і в суспільстві, і в цьому залі — про роботу Генеральної прокуратури. Очевидним є невдоволення людей. Часом воно раціональне, часом побудоване на оголеному нерві, на емоції». Глава держави також помітив у суспільстві «явні ознаки формування нової політичної культури в країні», бо ніколи досі «не був налагоджений такий діалог між парламентом, Президентом і Генеральним прокурором». «Я знаю, що доброго зробила команда Генеральної прокуратури і де недопрацювала... Я, чесно, бачу, коли халтурили прокурори, а коли ефективна робота прокуратури розбивається об скелю недореформованої або нереформованої судової системи, — сказав Порошенко. І додав: — Користуючись нагодою, я закликаю вас не зволікати і, як ми і домовлялися, цього тижня проголосувати в другому читанні перший закон судової реформи». Проте станом на середу, 11 лютого, Верховна Рада не бралася за законодавче вдосконалення системи судочинства.