І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Знайти золоту середину між вартістю, якістю і ціною молока для кінцевого покупця — мета кооперативного проекту на Вінниччині.
Коли в Томашпільському районі активізували проект Євросоюзу зі створення молочних кооперативів, чомусь одразу подумалось про повернення до колгоспної форми господарювання в окремо взятих селах Вінниччини. Заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко на озвучене побоювання зауважив: «Основна відмінність колишніх колгоспів від нинішніх кооперативів, — сюди ніхто нікого насильно не заганятиме. Це має бути абсолютно добровільне об’єднання власників корів. А держава бере на себе організацію ланцюжка забезпечення молоком усіх соціальних закладів сіл, що ввійшли до зони проекту. Від надання пасовищ — до переробки молока на молокозаводі».
Отже, пасовища наразі підбираються у чотирьох селах району, готовність власників корів є, залишилось побудувати молокопереробний цех у селі Антонівка. За планом будівництво має розпочатись у другому півріччі цього року.
Головна мета створення кооперативу, за словами вінницьких чиновників, — це розбити цінову монополію на закупівлю молока. Як у нас зазвичай буває? Молокозавод-монополіст встановлює вигідну для себе ціну за літр молока, яка абсолютно не відповідає витраченим господарем ресурсам на утримання однієї Ласки чи Манюні. Тож пошук шляхів урегулювання постійного конфлікту між виробниками сировини та переробниками молочної продукції триває усі роки незалежності.
Коли підвищується вартість сировини, переробники підвiщують і вартість готової продукції. А невдоволений покупець запитує: чому така різниця між закупівельною ціною (або просто молоком у бабусі на базарі) і готовою продукцією у магазині? Селянин розводить руками, а економісти навперебій починають пояснювати, що нібито закупівельні ціни на молоко в Україні вищі, ніж у Європі. Вони, мовляв, змушені улещувати селян вищими, ніж у Європі, цінами. Хоча, як поділився результатами візиту до сусідньої Молдови перший заступник голови ОДА Андрій Гижко, там подекуди ціни за літр молока іноді перевищують українські в кілька разів.
Тим часом сором’язливо замовчується, що через дефіцит сировини (простіше кажучи — через скорочення поголів’я дійного стада) конкуренція між переробниками зросла. Зрозуміло, що кількість сировини зменшилась, бо не відповідала наша держава всі ці роки за свої обіцянки підтримувати вітчизняного виробника. Це з одного боку. А з іншого — фермер на Заході, в Європі, завжди знає, що третина у кінцевій ціні готової молочної продукції — це його! Такий маркетинговий розклад. В Україні ж ціну «малюють» посередники, на свій розсуд і винятково на свою користь, без урахування інтересів виробника. Не переймаючись скороченням поголів’я молочного стада, за принципом «після нас — хоч трава не рости».
Як тільки селяни ставлять питання про низьку закупівельну ціну, одразу ж у відповідь отримують претензії до якості молока від приватних виробників. Претензії, будьмо відвертими, не безпідставні. Тому створення подібних кооперативів передбачає ще й врегулювання іншої актуальної проблеми: дотримання якості сировини, що потраплятиме на переробку.
Постачальники молочної сировини у томашпільських селах, на базі яких втілюватиметься проект, відчують подвійну відповідальність. Бо молокопродукція, яку постачатимуть селяни, в першу чергу піде для своїх же споживачів: для дітей у дитсадочках та школах, для мешканців соціальних закладів експериментальних сіл. Тобто відпрацьовуватиметься закритий цикл молокотоварних відносин.
До перших очевидних результатів ще мінімум — півроку. Але всі кроки щодо створення молочного кооперативу, треба сподіватись, будуть зроблені вчасно. Адже згаданий проект здійснюється за підтримки Міжнародної громадської організації Єврорегіон «Дністер» у партнерстві з Томашпільською районною радою. Організація Єврорегіон «Дністер», створена на початку 2012 року, — це прикордонна співпраця Вінниччини та шести районів (Дондушень, Окніца, Резіна, Сорока, Флорешт, Шолданешт) республіки Молдова. Молочний кооператив — один із трьох проектів Євросоюзу, які перемогли у Вінницькій області в рамках Програми «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні». Загальний бюджет проекту становить близько 480 тис. євро. Окрім стратегії створення кооперативу, він передбачає також закупівлю обладнання, транспортних засобів, пропозицію нових робочих місць.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>