Про те, що необхідно підвищувати ціни на проїзд у міському транспорті, київська влада говорила давно. Проте реалізація такого непопулярного кроку постійно відкладалась. І от після заяв мера столиці Віталія Кличка стало відомо, що вже з понеділка киянам таки доведеться платити вдвічі більше за проїзд у міському транспорті: у наземному — 3 гривні, а в метро — 4.
Коментуючи вимушеність такого кроку, Кличко зазначив, що «метро повинно бути безпечним, ефективно працювати і розвиватись, тому ми змушені підвищити ціни на проїзд». Утiм про покращення комфорту чи закупівлю нових вагонів та якісного оснащення підземки наразі не йдеться, оскільки, як зізнаються в мерії, нових цін вистачить лише для того, щоб «залатати старі діри». «Тарифи на проїзд необхідно було піднімати ще пару років тому. Зараз разова поїздка 4 гривні все одно буде збитковою», — переконаний начальник київської «підземки» Віктор Брагинський. За його словами, пріоритетами залишаються ремонт ескалаторів і модернізація 25 вагонів на Крюківському заводі.
Із наземним транспортом ситуація ще складніша, адже працівникам «Київпастрансу», незважаючи на численні страйки, досі не виплатили заробітну плату за листопад. Мерія сподівається, що завдяки підвищенню цін на проїзд працівники зможуть-таки сподіватися на зароблені гроші. Хоча сума немаленька: за офіційними даними, заборгованість сягнула 120 мільйонів гривень.
Можна зекономити на проїзних квитках: постійним користувачам міського транспорту за один вид (автобус, або трамвай, або тролейбус) доведеться платити 130 гривень, а за метро 300 гривень. Проте, якщо за один раз купувати 40—49 поїздок, то вартість кожної буде вже 3,5 грн. Ще дешевшими будуть проїзні на фіксовану кількість поїздок: на 46 поїздок він буде коштувати 150 грн. (закладена ціна поїздки в 3,26 грн.), а проїзний на 62—190 грн. (3,06 грн./поїздка).
Підвищення цін на громадський транспорт породило чутки про зростання вартості проїзду в маршрутних таксі, вона може зрости до 5-6 гривень у межах Києва вже з середини лютого. Перевізники обґрунтовують це підвищенням цін на пальне стрибком долара, а відповідно, і «захмарною» ціною на автомобілі та їх деталі. От тільки зарплати в пасажирів ростуть значно повільнішими темпами. Тому очікується, що все більше людей віддаватиме перевагу пішим прогулянкам, особливо на не надто великі відстані.
А ТИМ ЧАСОМ...
Замість того, щоб підвищувати вартість проїзду, досить навести лад у бухгалтерії. Під таким неофіційним гаслом днями під стінами «Київпастрансу» відбулася акція протесту. Її учасники переконували, що оцінити справжню рентабельність «Київпастрансу» та обґрунтовану вартість проїзду можна лише після того, як щоденне оприлюднення всіх транзакцій підприємства стане нормою. «Влада не рентабельно намагається знизити збитковість громадського транспорту, вливаючи кошти в цю чорну діру. Допоки не буде впроваджено відкриту бухгалтерію, гроші й надалі привласнюватиме «верхівка» керівництва «Київпастрансу». Для своєчасної виплати заробітних плат робітникам «Київпастрансу» та покращення умов перевезення пасажирів потрібна тільки прозорість доходів», — заявив «УМ» учасник оргкомітету Андрій Волянський. За його словами, «Київпастранс» отримує колосальні кошти, які могли б перекрити збитковість транспорту. «160 мільйонів принесла тільки реклама, тут усе рентабельно, підвищення тарифів у будь-якому разі можна уникнути», — переконаний він.
Активісти наголосили, що «відкрита бухгалтерія» вже майже рік успішно працює в Міносвіти. На її запровадження там знадобилися лише тиждень роботи та ліцензійна версія «1С». Наявність об’єктивної інформації про доходи, в тому числі від реклами, швидше за все, доведе, що піднімати тарифи на проїзд не потрібно. Взірцем же для активістів є Таллінн, де проїзд у громадському транспорті для мешканців естонської столиці є безплатним (інші пасажири оплачують проїзд).