Ще в червні минулого року уряд прийняв постанову, згідно з якою, учасники АТО мають право претендувати на безкоштовне отримання земельної ділянки «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення садівництва, власного сільського господарства та індивідуального дачного будівництва». Держземагентство тоді виділило зі своїх фондів 18,38 тисячi га землі. Однак на практиці отримати землю виявляється не так просто. «Станом на сьогодні є понад 6000 киян — учасників АТО. Кількість загиблих та важкопоранених нам і донині достеменно не відома. Жоден із них не отримав ділянку землі, на яку має право відповідно до чинного законодавства», — повідомив «УМ» співзасновник «Київської міської спілки ветеранів АТО» Дмитро Примаченко.
Водночас на розгляд Київської міської ради було винесено питання про відведення ділянки землі площею10 га на виїзді з Києва у бік Житомира для представників Київської прокуратури. Обурені бійці виступили з пропозицією до прокуратури відмовитись від цієї ділянки на користь учасників АТО і написали відкрите звернення до головного київського прокурора Сергія Юлдашева.
Ініціативу бійців на словах підтримали і депутати Київради. «Першочергово всі ділянки, які можливо використовувати під забудову, потрібно передавати на потреби учасників АТО. Тих 11 га, які було виділено раніше, не достатньо для забезпечення цих потреб. Заява є справедлива і слушна. І я вас переконую, що у Київради є чітке розуміння, що першочергово повинні виділятись ділянки на потреби учасників АТО», — запевнив представників «Київської міської спілки ветеранів АТО» депутат міськради Олександр Харченко, депутат київської міської Ради.
Утім, попри такі запевнення, це питання і досі лишається відкритим. Прокуратура на листи не відповідає, а «спірні» 10 га столичної землі так і зависли в повітрі. Бійці побоюються, що, коли інформаційний шум спаде, її таки можуть тихенько передати прокуратурі. Але і від своїх прав так просто вони відступатися не збираються.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
