На той бік моря

У неділю за кілька годин до концерту в Палаці молоді і студентів у Кривому Розі, присвяченому 25-річчю творчої діяльності колективу, незмінний лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко, відомий під псевдонімом Кузьма Скрябін, виклав в інтернет новий кліп. Під відео на пісню «Дельфін» написав коротко: «Зацінюйте!». У понеділок зранку тисячі українців переглядали кліп і плакали. Кузьма наче напророчив собі на біду. «Зайди в холодну воду, не бійся намочити ноги, переплисти кілометри льоду з дельфінами на той бік моря…»

Сам собі небо

Другого лютого близько 8:20 біля села Лозоватка у Криворізькому районі на Дніпропетровщині Toyota Скрябіна зіштовхнулася з вантажівкою, що перевозила молоко. «На жаль, від отриманих травм Андрій Кузьменко загинув на місці пригоди», — повідомляє прес-служба ДАІ МВС. Удар був настільки сильний, що молоковоз винесло у кювет, а автомобіль Кузьми дуже сильно постраждав.

Міліція з’ясовує причини смертельної аварії. Та, здається, доля зіграла з музикантом злий жарт. Гурт «Скрябін» не раз брав участь у соціальній рекламі про безпеку на дорозі. Восени музиканти зняли стьобне відео на серйозну тему «Не будь рагульом — не пий за рульом». «Маєм надію, що фраза стане крилатою, і тормозне не одного водія від можливості стати вічним рагулем перед знайомими і друзями за водіння в нетверезому стані», — сказав тоді Андрій.

Скрябін був собі сам країною. А тепер став сам собі небом. Де теж танцюють танець пінгвіна. І тихо десь ангел грає його пісень. На своїй сторінці у «Фейсбуцi» Кузьма ще з осені просив усіх шанувальників пересилати старі фотографії з ним, передавати касети, де записані перші пісні зі скрипом. Хотів до ювілею записати їх у тому ж варіанті, щоб слухачі ловили кайф від нападів ностальгії. Музикант розумів, що відіграти 25 років — не поле перейти. За цей час пишноволосий, кучерявий Андрій iз новояворівським акцентом став братом для покоління 1990-х — 2000-х. «Він нас виховував, розказував про кохання, про те, як треба любити свою країну серед людей, які, як кораблі. Його пісні розійшлися у кавери. Він став живим українським класиком. Це звання у нашій країні дається не за кількість надрукованих альбомів, а швидше, за відсоток зіграних пісень у дворах багатоповерхівок, де зі світла лише пару цигаркових вогників. А тепер він пішов у своє море, де так хотів побути сам...» — зазначив журналіст Віталій Селик.

Наступний концерт «Скрябін» мав відіграти 28 лютого у Києві — «За день до весни». У передчутті перших підсніжників і сон-трави ми чекали на цей виступ, де можна помріяти, бо «медляків» у гурта вистачило б на цілу окрему програму, і потрясти патлами, як любив казати Кузьма. «УМ» просилася до співака на інтерв’ю, але Андрій усе відкладав розмову. Журналістів він недолюблював через погану підготовку та одні й ті самі запитання. Замість зустрічей iз пресою він організував свою конференцію з «непопсовими» питаннями до Кузьми. Запропонував надсилати йому запитання, на які запише відеовідповіді. «Попсові» питання та питання, на які багато разів давав відповідь, Скрябін відразу видаляв. Буквально днями в мережі Кузьма виклав свої щирі, мудрі і часом саркастичні відповіді. Віртуальний діалог завершив словами: «Па-па. Це був не останній раз».

«Я — холерик, у якого фітіль в дупі горить»

Про Кузьму Скрябіна писати — справа вельми невдячна. Його краще раз почути, ніж сто разів прочитати про нього. Бо саме в Андрієвому голосі, інтонації, західноукраїнських діалектах уперемішку з суржиком, жестикуляції та посмішці з двома ямочками на щоках ховався весь феномен Скрябіна.

«Я — холерик, у якого фітіль в дупі горить», — сказав Кузьма на своїй «непопсовій» конференції. Взагалі, слово «дупа» було одним з найулюбленіших. У співака не раз запитували, яку він музику він слухає. Його дуже дратувала ситуація з радіостанціями. В одному з інтерв’ю він сказав, що «навіть такий старий гриб, як я, не може розмістити музичний продукт на центральних телеканалах і радіо. За добу в радіоефірі звучать п’ять пісень українською мовою і трохи більше пісень російськомовних українських поп-співаків. Патріотизм не проявився».

Його бісили ранкові шоу, де «роблять вигляд, що нічого не сталося. З 20 станцій 16 — «ха-ха-ха» та «хі-хі-хі». Андрій всім на зло взяв і відкрив своє інтернет-радіо з промовистою назвою — S.R.A.K.A. «То є радіо улюбленої музики Кузьми Скрябіна, де, крім пісень, ржачні вставки у вигляді псевдореклами і псевдоспічів відомих людей. Це віддзеркалення моєї фонотеки. Одним словом — 100% комфорту, особливо для любителів new wave, new romantic, new disco. Включайтеся!»

В Андрія цікавилися, чи він планує, як деякі відомі музиканти у світі, відкрити власний паб. Кузьма віджартовувався: «Паб — то пенсія, «Срака» — то точно не пенсія».

Також це колоритне слово він не раз повторював, коли йшлося про патріотів і меломанів —любителів пива. «На всіх європейських фестивалях люди п’ють пиво. Кажуть, у нас рай для алкоголіків. Я був на фестивалі у Норвегії, де виступали AC/DC. Скажу, що там був рай. Там люди ригали один на одного. Але вони себе ведуть інакше, ніж українці. Все зав’язано на вихованні з самого малку та ментальності. Можна ригати на сусіда, але ригати інтелігентно, щоб йому було приємно. У нас дуже багато бидлоти. Цей процес тривалий і «мучітєльний». Мало забрати пиво з фестивалів. Потрібні роки, щоб змінилися покоління. Мушу сказати, націоналізм — як пиво на фестивалях. У різних країнах він інакший. Якщо він проявляється, як у поляків, на прикладі Валенси і його «Солідарності», тут я «за». Та я проти радикалізму. Можна кричати: «Слава Україні!», але мати ту Україну глибоко в сраці. Можна не кричати, не ліпити вишиванки на машину, не виходити у вишитій сорочці ніколи, але бути диким патріотом. Я не переконаний, що наші організації, як «Правий сектор» і «Патріот», відповідають тому націоналізму, який я собі намалював».

Андрій ніколи не красувався у вишитих сорочках. Та був чи не найбільшим диким патріотом України. Правда, у 2004-му співак виступав за Януковича. Тоді за свої концерти він поплатився вповні. «За спиною постійно чулися такi фрази: «Он, пішла голуба мразь. Йому б дошкою по голові і в прірву», — згадував Скрябін. — Так, то ганебна практика, 100%: ти ведешся просто на бабки без всякої ідеї, і мені шкода тих політиків, які думають, що вони щось на тому виграють».

У 2013-му центром цькування стала Анi Лорак. Під час «непопсової» конференції Скрябін заступився за артистку: «Зараз найбільша біда України — не Путін і не Ані Лорак, яка виступає в Росії. Вона не становить зла українцям. Більше зло — це ті, хто розстріляв Майдан і зараз у Раді. Не на Аню треба наїжджати, а на Раду».

Поїздка на війну, «Ліга сміху», нові альбоми, рідні, які надихають, — нехай почекають

В Андрія запитали, як жити, «чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы». «Йолки палки, треба померти, напевно. По-любому будуть помилки, їх мусиш враховувати на майбутнє, брати уроки з минулого», — відповів Скрябін у своєму авторському стилі і додав, що в гурті все поступово мінялося. — Знаєш, як у пісні — ростеш, старієш, вмираєш. Так само і в нас починалося. Початки «Скрябіна» були безтурботними. Я розумів, що мені нічого не світить. Коли жив із мамою і татом, ввечері слухав радіо, мавпував, повторював, щось писав.

Коли переїхав у Київ, «битовуха» вдарила по голові. Не було що їсти. Мусив ночами їздити на машині. По кабаках грав пісні з перших депресивних альбомів. Моментами соромно буває, що дозволив собі викинути таку долю депресії наверх. Далі був «Танець пінгвіна» — перший прояв зіркової хвороби, який розвалив склад групи. Років зо два збирався з думками, враховував помилки, які наробив. Зрозумів, що я то все наробив. Ближче до сороковніка відчув, що вмію керувати процесами метаболізму, психологічними і фізіологічними, вмію робити висновки, пристосовуватися до дурнуватих законів, які всіх на коліна кидають. І вже от-от мало наступити відчуття щасливої людини. І тут почалася війна, холодна і мокра, довга і зла».

Восьмого лютого він мав їхати у зону війни, щоб «побути з чуваками, яких знав». «Вважаю, що кожен мужик мусить лице в лице понюхати запах смерті, запах війни. Раз на твоїй землі гинуть люди, ллють кров за тебе, мусиш там бути», — поділився планами Кузьма. Зізнався, що в новому альбомі буде лист до Президентів щодо війни. Чернетки уже записав.

Повернувшись із Донбасу, Андрій хотів приступити до роботи над телепроектом «Ліга сміху», запланованим на весну цього року. Казав, що «це буде перший чемпіонат України з гумору, на противагу російському КВН». Він там мав бути експертом.

Скрябін також розповів, що на творчість його надихають усі близькі люди. 16-річна дочка Марія-Барбара, яка змушує його переглянути речі з точки зору підлітка. Дружина Світлана, подібна на його улюблений типаж жінки Барбару Брильську. Завдяки внутрішній інтелігентності Свєтки він прожив iз нею 20 яскравих років і уникнув розлучення. Ну i, звичайно, тато з мамою, з якими він бачився по три-чотири рази на тиждень. «Я в Києві скочив у машину — і через п’ять годин уже в них у Львові», — хвалився Скрябін і казав, що якби емігрував, то не уявляє, як би був без них.

Тепер близькі і рідні не уявляють, як будуть без Андрія Кузьменка. «УМ» глибоко співчуває родині Скрябіна. Ми будемо жити з тією всеохопною енергією, яку він залишив.