КУЛЬТНОВИНИ

Мистецтво без бар’єрів

У Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася студія розвитку та соціалізації дітей з аутизмом і відставанням у розвитку віком від 5 до 10 років «Дитина з майбутнім».

«Головною метою студії є соціалізація особливих діток, навчання спілкуванню з однолітками, вирішування життєвих ситуацій, що допоможе їм стати повноцінними членами суспільства. Ще однією особливістю студії є можливість для її  учнів через мистецтво і творчість Шевченка долучитися до національної культури України», — наголошують організатори.

Студія діє за підтримки Національного музею Тараса Шевченка в рамках комплексної програми для людей з інвалідністю «Музей без бар’єрів: від теорії до практики».

«Основна наша мета — зробити так, щоб культурна спадщина Тараса Шевченка була доступною для дітей-інвалідів. Ми зробили музей більш пристосованим для дітей з аутизмом. Ми сподіваємося, що з нашою допомогою вони вийдуть зі свого звичного кола спілкування, соціалізуються та ознайомляться зі спадщиною Шевченка», — каже Олена Черненко, кураторка проекту «Музей без бар’єрів: від теорії до практики».

«Правий сектор» у кіно

Відбулася прем’єра документального фільму про військові події на сході України «Добровольці Божої чоти» режисерів Леоніда Кантера та Івана Яснія. У столичному кінотеатрі «Кінопанорама» зал не помістив усіх охочих переглянути фільм. Учора ж кінострічка з’явилася у прокаті у кінотеатрах України. «Його показуватимуть у кінотеатрах по всій країні. Фільм побачать у Львові, Тернополі, Івано-Франківську. І у Східній Україні — в Харкові, Запоріжжі, Одесі, в Дебальцевому», — поділився Леонід Кантер. Найближчим часом «Добровольці Божої чоти» побачать у кінотеатрах Європи, США та Канади.

Фільм присвячений бійцям добровольчого українського корпусу «Правий сектор». «Довго шукали, про кого знімати. Шукали батальйон такий, яким мріяли бачити все українське військо», — пояснив режисер свій вибір. Зйомки стрічки відбувалися у зоні бойових дій, у тому числі в селищі Піски та Донецькому аеропорту протягом кількох місяців.

Куди поїде скіфське золото?

«Повернення предметів «Скіфського золота» з Нідерландів до України є питанням часу», — прокоментував віце-прем’єр-міністр, міністр культури України В’ячеслав Кириленко.

За його словами, у неофіційних повідомленнях усі міжнародні експерти зазначають, що золото має бути повернуто на територію, що перебуває під юрисдикцією української влади.

Наприкінці січня у суді в Амстердамі відбулася перша формальна зустріч у рамках судового процесу щодо «Скіфського золота», який музеї тимчасово окупованого Криму, розпочали проти Амстердамського університету.

Офіційна позиція України — експонати не можуть бути повернені на окуповану територію, яка не є визнана світом. У Міністерстві культури України заявили, що експонати будуть повернуті Києву, так як є власністю України. Однак музей вирішив не передавати експонати ні Україні, ні Криму до рішення компетентного судді або угоди між сторонами.

У свою чергу Держдума РФ прийняла законопроект про пам’ятники історії та культури Криму, який регулює питання, пов’язані з музейними фондами. Якщо закон набуде чинностi, то всі кримські пам’ятники повинні бути протягом року віднесені урядом до об’єктів культурної спадщини федерального, регіонального чи місцевого значення або до виявлених об’єктів.

Міжнародне право не містить прямої вказівки, як чинити в подібному випадку. Конвенції про захист культурних цінностей 1954, 1970 і 1995 років регулюють порядок повернення предметів, викрадених iз музеїв або захоплених під час військових дій.