Чергова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, яка, як здавалося на початку цього тижня, могла стати переможною для Росії й болісною для України, насправді обернулася фактичною перемогою української делегації. І великою образою росіян, які не звикли до поразок на інформаційному й лобістському фронті. У ПАРЄ російське лобі дуже сильне. Та це не завадило ухваленню резолюції, якою на делегацію Росії знову накладено дипломатичні санкції у вигляді позбавлення права голосу в Парламентській асамблеї та ще низки обмежень — заборони брати участь у місіях зі спостереження на виборах, бути доповідачами, а також бути призначеними представниками ПАРЄ в інших органах. Резолюція також закликає Росію скасувати анексію Криму, розформувати свої збройні загони, припинити поліцейські рейди проти татарських організацій, у тому числі каналу АТР, дозволити повернення до Криму лідерів Меджлісу Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова. А також «протягом 24 годин» звільнити українську льотчицю, депутата Верховної Ради Надію Савченко.
Розлючені представники Держдуми РФ на прощання вирішили грюкнути дверима і знову (як це вже було весною минулого року) відмовилися взагалі брати участь у засіданнях асамблеї до кінця 2015 року, хоча це їм якраз не заборонено. Та, як стверджують деякі джерела, насамкінець «під нуль» вичистили свої робочі кабінети, забравши звідти все канцелярське приладдя, мило з туалетів і навіть де-не-де повикручувавши лампочки...
А якщо не знімете санкції — підемо геть!
Ще у вівторок, на другий день роботи сесії ПАРЄ у Страсбурзі, про майбутню ганьбу росіян нічого не свідчило. Навпаки, делегати Держдуми походжали гоголем, майже не сумніваючись у тому, що як торік ПАРЄ стала першим міжнародним органом, який застосував санкції проти Росії, так цієї зими стане першим органом, який їх зняв. Саме такі настрої панували в кулуарах, попри те, що ставлення до російсько-українського конфлікту в усіх європейських органах майже одностайне — Київ підтримують, Москву засуджують.
Причина — в погрозах iз боку Російської Федерації. Яка прямо попередила: якщо її делегацію знову позбавлять слова, вона залишить ПАРЄ й навіть більше — взагалі може вийти з Ради Європи. Саме цю небезпеку ще минулої весни деякі делегації Парламентської асамблеї називали головною загрозою запровадження санкцій проти держави-агресора. Адже якщо Росія вийде з РЄ, то на неї більше не поширюватиметься компетенція Європейського суду з прав людини. Тобто якщо й зараз Путіна мало що стримує, то в такому разі — взагалі «гуляй, Вова», — ніхто йому не буде указ.
Окрім того, Росія забезпечує 8% фінансування РЄ, хоча в цьому випадку фінансовий аргумент — не вирішальний.
Нахабство до добра не доводить
Розуміючи, що їхній шантаж справді впливає на керівництво ПАРЄ, представники російської делегації не мали сумнівів у підтримці залу. Президент ПАРЄ Анн Брассер, представниця щільно огорнутого російською пропагандою Люксембургу, навіть заборонила проводити в Палаці Європи виставку фотографій руйнувань та жертв бойових дій на Донбасі. Щоб... не образити росіян(!).
А голова моніторингового комітету асамблеї, австрієць Штефан Шеннах, у своїй доповіді жорстко засудив агресію Кремля щодо України. Але... запропонував зняти з росіян санкції щонайменше на півроку.
І на засіданні комітету проект соціаліста Шеннаха підтримала більшість депутатів. Якщо до того делегація РФ постійно міняла свою позицію й навіть було вже погодилася на звільнення з-за російських ґрат політичної полоненої Надії Савченко, то після рішення моніторингового комітету різко про це «забула».
Як зазначає «Європейська правда», росіяни вже святкували перемогу. Голова Держдуми Сергій Наришкін, який особисто очолював делегацію, на прес-конференції впевнено заявив, що ПАРЄ знизить рівень санкцій. А Росія за це «великодушно» погодиться лишитися в асамблеї: «Бо якщо ми підемо — це буде на шкоду і Європі, і навіть Україні».
Але саме це нахабство майже готовий успіх росіян і поховало. Коли колеги по ПАРЄ побачили, що про звільнення Савченко, яке було ключовим моментом домовленостей щодо «індульгенції» Росії, вже не йдеться, їхньому обуренню не було меж. Адже ще на початку тижня асамблея ухвалила рішення про негайне звільнення Надії — як учасниці української делегації в ПАРЄ, наділеної дипломатичним імунітетом. А після затвердження «проросійського» проекту рішення комітетом Шеннаха Наришкін заявив, що це питання «навіть не дискутується»!
Ображені і принижені
Після цього сумнівів у тому, що Москва утримує Савченко як заручницю, не залишилося навіть у симпатиків Росії.
Побачивши, як стрімко змінилися настрої іноземних колег, російська делегація було спробувала повернутися до дискусії (читай, торгів) щодо можливого звільнення Надії. І цим остаточно поховала своє реноме.
Велику роботу провела й делегація України, яка цього разу працювала злагоджено й одностайно, як ніколи. Незважаючи навіть на «демарш» представниці Опозиційного блоку Юлії Льовочкіної, що спершу виступила проти санкцій щодо Росії.
Буквально за добу з проросійської позиція ПАРЄ перетворилася на антиросійську. Остаточним «цвяхом» у домовину держдумівської самовпевненості став курйоз під час обговорення проекту резолюції щодо позбавлення Росії права голосувати. Забувши, що делегація, про яку йдеться в резолюції, не може брати участі у голосуванні з цього приводу, депутат Держдуми Сергій Железняк узяв слово й обурився, що в нього не працює кнопка. «Я далекий від думки, що це зроблено зумисно...» — почав було в традиціях російського «йорнічанія» депутат, але у відповідь почув просто вибух сміху.
Цей епізод телеканал «Раша тудей» поширив під заголовком «Як принижували російську делегацію в ПАРЄ». Зрозуміти почуття російських делегатів та пропагандистів нескладно — адже це, навпаки, саме вони звикли всіх принижувати.
Безнадія для Надії
По завершенні важкого голосування, на якому резолюцію із позбавленням Росії слова підтримало 160 делегатів при 42 «проти», члени української делегації ще довго святкували таку вистраждану перемогу.
А росіяни, викрутивши лампочки й забравши мило, без сумніву затаїли злобу. І найприкріше те, що вона може обернутися не лише виходом Росії з Ради Європи (це вже справді буде крайній крок). А й майже напевне позбавляє нас надії на швидке звільнення Надії Савченко. Звісно, навряд чи на це можна було б розраховувати й у випадку переможної для РФ сесії ПАРЄ. Але тепер путінський режим, можна не сумніватися, точно спрацює «на зло».
І це при тому, що Надія вже більше місяця не виходить із голодування. А фізичні можливості людського організму, навіть такого сильного духом, на жаль, не безмежні...