Багато говоримо й показуємо про голодомор 1932-33-го років. Здавалося б, по Другій світовій війні досить мордувати Україну. Так ні. Молодший «старший брат», себто росіяни, винайшли третій голодомор. Інакше не назвеш: замість хліба винайшли новітні «катюші», себто «гради», «урагани». І «вмивають» руки, цинічно обманюють світ і кричать, що, мовляв, «я не я і хата не моя». А насправді новітньою зброєю воюють із братнім народом — українцями.
Ночами не спиться, а через поганий зір телевізор не дивлюся, тож слухаю щоночі старенький радіоприймач. Почув передачу про голодомори 22-23-го, 32-33-го, 46-47-го років і зрозумів — усе повторювалося не раз: тоді комуно-більшовицька Росія на всі голоси кричала, що ніякого відношення до нищення українського народу не має, хоча увесь світ це бачив. Зараз маємо абсолютно тотожну ситуацію, коли новітні танки, ракетна зброя нищать Україну, а Росія бреше просто в очі закордонним дипломатам, світовій громадськості, що вона тут ні до чого, то якісь «зелені чоловічки». А ми, українці, повинні слухати цю брехню, замість відповісти вогнем на вогонь — а вже дипломати хай пояснюють, яка зброя стріляє у ворога, а не ховати голову, як страус, у пісок і вдавати, що віримо в ту кремлівську брехню.
Степан СЕМЕНКІВ с. Дем’янів, Галицький район