Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Кожному автору книги з короткого списку «ЛітАкценту року — 2014» вручали жовтий нарцис. (з сайта litakcent.com)
Днями у столичній книгарні «Є» літературні експерти нагородили переможців книжкового рейтингу «ЛітАкцент року - 2014». Серед номінацій — «Проза», «Поезія», «Проза й поезія для дітей» та «Літературознавство й есеїстика», а також єдина в Україні антипремія «Золота булька».
Найлегше журі працювалося з поезією. Пальму першості віддали збірці «Катівня. Виноградник. Дім» Катерини Калитко. Одна із «суддів», солістка гурту «Крихітка» Каша Сальцова, відзначила, що «рішення було одностайне». «Катерина Калитко вражає читача вмінням створювати живі і виразні сюжети — подекуди містичні, почасти реалістичні і моторошні, повнокровні, плотські, переконливі та яскраві. Це саме та надреальність, створювати яку до снаги тільки справжнім поетам», — додала співачка.
Головна редакторка «ЛітАкценту» Ірина Троскот поділилася, що цьогоріч одне з найважливіших обговорень за весь час існування премії було у номінації «Проза». Тут і один із найобговорюваніших у літературному середовищі романів, книга року ВВС—2014 «Фелікс Австрія» Софії Андрухович та «Братик біль, сестричка радість» Богдани Матіяш, яка ввійшла до фіналу премії імені Юрія Шевельова. Третьою книгою, яка претендувала на визнання експертів, була «Месопотамія» про лихі 90-ті Сергія Жадана. Довго обговорюючи «плюси» і «мінуси», журі запинилося на двох переможцях — Богдані та Софії. Письменник Михайло Бриних, якому випала честь обирати головного прозаїка року, відзначив високий рівень якості прози Матіяш. «Із цими текстами добре просто побути разом, iз подивом завважити, як прості — найпростіші — слова і думки, які часто вивалюються з людей різаним склом неправди, в устах авторки набувають первісної нелукавої чистоти», — наголосив Бриних.
У номінації «Проза й поезія для дітей» хотіли нікого не нагороджувати, але вирішили дати все ж відзнаку Галині Ткачук за книгу «Вечірні крамниці вулиці Волоської». «Сьогодні в Україні й у світі письменники починають розуміти, як складно писати для дітей», — наголосив член журі Володимир Чернишенко.
Найкращим літературознавцем обрали Леоніда Ушкалова з виданням «Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання», яка також номінована на Шевченківську премія і пройшла до третього туру. Віталій Жежера від імені журі відзначив: «Ушкалов — автор книг високої полиці. Але тут він удався до іншого. Спробував говорити просто про складне». Експертка Ярина Цимбал резюмувала, що «це спроба самопізнання через універсум Шевченка».
Інтрига нагородження зберігалася до завершення вечора. Адже родзинкою «ЛітАкценту» є «Золота булька», яку мали шанси отримати Володимир Даниленко (також номінант на Шевченківську), Анатолій Дністровий та Сергій Жадан. Проте Ірина Троскот наголосила, що активних обговорень у медійному просторі не було, тому антипремію вручати не будуть. До слова, Богдана Матіяш негативно відреагувала на існування антинагороди: «Мені не дуже приємно отримувати диплом переможця і розуміти, що хтось буде нагороджений «Золотою булькою». Це принизливо для митця». Вона також звернулася до «ЛітАкценту»: «Сподіваюся, що наступного року цієї номінації взагалі не буде».
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>