Якщо досі батьки першокласників могли не надто перейматися, що їхня дитина спросонку відмовляється від сніданку, бо знали, що після першого уроку їх обов’язково поведуть в їдальню, то зараз вони постали перед дилемою: або будити маля раніше і таки наполягати на сніданку, або готувати в школу «сидора». Бо після зимових канікул реалізували недавню обіцянку: безкоштовне харчування для молодших школярів скасували. Пільги збереглися (і то не в усіх школах) для дітей пільгових категорій та учнів з особливими потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів. «У нас було безкоштовне харчування для усіх без винятку учнів 1-4 класів. Раніше це фінансувалося статтею з державного бюджету, яку нам як субвенцію направляли у місцевий бюджет, а тепер нам цих коштів не дали. І тепер місцеві органи влади можуть приймати рішення, чи продовжувати це харчування, чи ні, відповідно до того, чи є у них кошти чи ні. На жаль, сьогодні у нас таких коштів немає», — пояснює ситуацію заступник голови КМДА Ганна Старостенко.
У Міністерстві освіти нічого страшного у скасуванні харчування у школах не вбачають. За їхніми розрахунками це дозволить заощадити близько 4 мільярдів гривень державного бюджету. За словами міністра освіти Сергія Квіта, більшість iз цих коштів iшли на організацію, обслуговування і адміністрування закупівель продуктів, а не на саме харчування дітей. «Ті кошти, які витрачалися (на харчування. — Авт.), були мізерні і за них не було можливості закуповувати якісні продукти. Фактично переважна більшість дітей харчувалися тим, що давали батьки. Решта ж споживали, м’яко кажучи, неякісну їжу. Соціальна норма не задовольнялася в повній мірі. Якщо діти не будуть тепер харчуватися, як це було раніше, — нічого страшного не буде. Потрібно зараз виділити кількість дітей, які мають потребу в харчуванні, і саме їх годувати», — заявив міністр освіти і науки під час проведення міжурядових українсько-польських консультацій.
Міністр фінансів України Наталія Яресько напередодні заявила, що міністерство має намір поступово відійти від «радянської» системи надання пільг і перейти до системи адресних дотацій найбільш вразливим верствам населення, включаючи при цьому пільги на харчування школярів. У мерії ж кажуть, що наразі батьки спокійно можуть давати дітям із собою домашні обіди в термосах, крім того, шкільні кухні працюватимуть й надалі, тому школярі зможуть купити собі гарячий обід. За попередніми підрахунками, такий обід коштуватиме близько 10 гривень, хоча в кожному районі міста ця ціна визначатиметься окремо відповідно до проведених тендерів.
Батьки до такого нововведення поставилися спокійно, бо подібні чутки ходили ще з початку навчального року. «Ще на початку навчання школярам давали і першу страву, і другу та навіть фрукти чи сік. Однак пізніше на обід діти почали отримувати гарніри у вигляді каш, картоплі чи макаронів iз сосискою, рибою чи котлетою. Нині за місяць харчування слід заплатити близько 300 гривень, що є цілком підйомним», — розповідає «УМ» мама четвертокласника Тетяна.
А ТИМ ЧАСОМ...
Значно більше бояться батьки, що в школах скасують безкоштовні підручники і їх доведеться купувати за власні кошти. «Наступного року моя донька піде в 5-й клас, у них буде біля десятка предметів. Кожен підручник коштуватиме близько 100—150 гривень, а до цього додати додаткові зошити, посібники, канцтовари — виходить непідйомна сума. Доведеться думати, як переходити на електронні книги та планшети. Але й це не вихід — багато дітей замість навчання гратимуться на планшетах, і їх буде важче проконтролювати», — каже голова батьківського комітету однієї зі шкіл Оксана Коряк.
Перехід на інтерактивні способи навчання вдарить і по багатьох видавництвах, які спеціалізуються на підручниках і виживають винятково за їхній рахунок. Тому, попри все, державі потрібно шукати кошти, щоб таки зберегти існуючу систему. Доки не буде кращої альтернативи.