Станом на сьогодні Євросоюз не має жодних підстав для скасування санкцій проти Росії. На цьому під час учорашнього саміту в Брюсселі наголосили міністри закордонних справ щонайменше шести держав ЄС — Великої Британії, Данії, Ірландії, Литви, Польщі та Швеції.
Як заявив напередодні, під час Маршу миру в Києві, голова Представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський, на брюссельському саміті глави дипломатії держав ЄС також мали розглянути можливість визнання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями. Водночас експерти прогнозували, що жодних «офіційних» рішень під час цього саміту міністри не ухвалять, бо цього й не планувалося. Головною метою зустрічі була підготовка до спеціального саміту лідерів держав — членів ЄС щодо боротьби з тероризмом, який заплановано на 12 лютого.
На той час, коли верстався цей номер «УМ», засідання ще тривало. І судячи з того, що Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні скасувала свою денну прес-конференцію «у зв’язку з конструктивними, глибокими дебатами щодо Росії та боротьби проти тероризму», подискутувати членам Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ було про що.
За словами речниці Могеріні Майї Косьянчич, «обговорення російського питання забрало більше часу, ніж планувалося».
Складність обговорення, очевидно, була викликана тим, що міністри мали дійти консенсусу щодо політики ЄС стосовно Росії. А консенсусу не було. Перед початком саміту у ЗМІ з’явилася інформація про документ, який підготували європейські дипломатичні служби для дискусії на тему, чи повинен Євросоюз зайняти активнішу позицію, аби змусити Росію змінити свою політику в Україні. Зокрема, Могеріні нібито запропонувала колегам подумати над поступовим відновленням відносин iз РФ, проти чого категорично виступають східноєвропейські держави.
«Росія не дає приводів до скасування санкцій. Навіть перемир’я було використано для постачання сепаратистів. Саме з цієї причини знову спалахнули бої за Донецький аеропорт. Ми не бачимо від Росії політичної волі і кроків, тому немає причин змінювати санкційну політику», — наголосив глава МЗС Литви Лінас Лінкявічус, якого цитує «Єврообзервер».
Дипломати вважають, що санкції щодо Росії повинні залишатися в силі до того часу, поки Кремль не виконає умов Мінських угод. Водночас глави зовнішньополітичних відомств Іспанії та Люксембургу висловили більш м’яку позицію, закликавши колег «не дестабілізувати» Росію. Як повідомив журналістам очільник польського МЗС Гжегож Схетина, який також виступає проти пом’якшення санкцій щодо країни-агресора, у поглядах на це питання позиції держав ЄС трохи розходяться, але насправді вони різняться «не так кардинально, як може видаватися».
Європолітики, звісно, не могли не помітити, що ситуація на Донбасі, замість покращитися, останніми днями різко загострилася. Судячи з проекту згаданого вище документа, в ньому пропонувалося поступово відновити співпрацю з Москвою, серед іншого, заради спільної боротьби з терористичним угрупованням «Ісламська держава». Очевидно, що Кремль на це дуже розраховує. Тому всіляко натякає «загниваючому Заходу», для якого не шкодує критики всередині держави, що «під час війни з тероризмом ми будемо на одному боці». Звісно, про те, що самі вони активно підтримують фактичних терористів з «ДНР» та «ЛНР», московські речники при цьому не згадують.
Питання загальної боротьби з тероризмом на порядку денному саміту глав МЗС Євросоюзу справді було провідним нарівні з українсько-російським конфліктом.
Але уваги до подій в Україні це не затьмарило. Федеріка Могеріні назвала активізацію бойових дій на сході України «недоброю новиною» і наголосила, що запровадження подальших санкцій щодо Росії залежить від розвитку ситуації. Як випливало з її слів, суперечка полягала не в тому, чи підтримувати Україну — в цьому питанні всі держави ЄС «незмінні й непохитні», а в тому, що, умовно кажучи, далі робити з Росією та «які інструменти, окремо від санкцій, можна застосувати більш скоординованим та ефективним шляхом».
Нагадаємо, Україна наполягає, що перегляд санкцій може відбутися лише після завершення окупації Криму, припинення дестабілізації Росією Донбасу та відшкодування завданих збитків.