Погана новина — попри очікування, у кінцевий текст резолюції Європейського Парламенту щодо України так і не було внесено заклик до керівних органів Євросоюзу визнати «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями, як пропонувала фракція європейських консерваторів. У резолюцію зрештою увійшло компромісне формулювання, що звучить так: «Європарламент засуджує акти тероризму і злочини, скоєні сепаратистами та іншими нерегулярними силами у Східній Україні». Тобто парламентарії визнали, що окремі сепаратисти й російські «добровольці» (адже, як ми всі пам’ятаємо, «офіційно» російських військовослужбовців на Донбасі немає) могли скоювати теракти, але прирівняти «народні республіки» до «Аль-Каїди» не наважилися. Втім, українська Верховна Рада цього також і досі не зробила.
Добра новина — фрази на кшталт «державного перевороту в Україні, який оркестрували США», та інші «наїзди» на «хунту, що прийшла до влади в Києві», запропоновані радикальними лівими та правими друзями Путіна в ЄП, у резолюцію також не увійшли. Втім автори цих поправок від початку навряд чи розраховували на підтримку і, згідно з поширеним у соцмережах визначенням, просто займалися «товстим тролінгом», відпрацьовуючи гроші кремлівських «спонсорів».
В остаточному тексті спільної резолюції щодо України євродепутати «рішуче засуджують агресивну і експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України і створює потенційну загрозу для самого Європейського Союзу». Зокрема «неоголошену гібридну війну проти України, яка включає в себе інформаційну війну з елементами кібервійни, використання регулярних і нерегулярних сил, пропаганду, енергетичний шантаж, економічний тиск, дипломатичну та політичну дестабілізацію», цитує «Європейська правда». Європарламент закликає Москву «припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань і використати свій вплив на сепаратистів, щоб переконати їх брати участь у політичному процесі».
Про зняття санкцій з Росії, як напередодні під час дебатів ризикували закликати деякі учасники обговорення, не йдеться. Навпаки — згідно з резолюцією, Євросоюзу рекомендують на наступному саміті Ради ЄС у березні продовжити і ще більше посилити поточний режим санкцій. Навіть за умови, що ситуація збережеться в нинішньому вигляді (тобто не погіршиться, але й не зміниться відповідно до наведених вище вимог).
А в разі «будь-яких подальших дій Росії, спрямованих на дестабілізацію обстановки в Україні», Європарламент пропонує Європейській раді «ухвалити подальші обмежувальні заходи і розширити сферу їх застосування таким чином, щоб санкції стосувалися ядерного сектору та обмежували здатність російських підприємств проводити міжнародні фінансові операції».
Окрім того, в резолюції Європарламент нагадує державам ЄС, що «16 липня Рада Європейського Союзу скасувала ембарго на постачання зброї в Україну». І фактично закликає скористатися цією можливістю, щоб надати Києву допомогу озброєнням, оскільки «на даний момент для держав Євросоюзу не існує жодних обмежень, у тому числі правових, щоб постачати в Україну оборонне озброєння». «Європарламент вважає, що ЄС повинен вивчити шляхи надання підтримки уряду України у зміцненні її обороноздатності і захисту своїх зовнішніх кордонів на основі досвіду трансформації збройних сил держав-членів ЄС, учасниць колишнього Варшавського договору, особливо в рамках уже передбачених навчань збройних сил в інших частинах світу», — зазначається також у документі.
Усвідомлюють європарламентарії й небезпеку російської пропаганди, яку Москва за допомогою грошей «Газпрому» й своїх численних рупорів за кордоном активно веде й на теренах ЄС. Тож окремим пунктом резолюції закликають Єврокомісію і єврокомісара з питань європейської політики сусідства та розширення «протягом двох місяців підготувати і подати на розгляд Європарламенту комунікаційну стратегію боротьби з російською пропагандистською кампанією».
НАПЕРЕДОДНІ
Напередодні голосування за текст резолюції в законодавчому органі ЄС до пізнього вечора тривало обговорення проектів цього документа, запропонованих різними групами Європарламенту, та ситуації в Україні загалом. Антиукраїнську позицію під час цих дебатів старанно відстоювали позафракційні депутати з політичної групи «Європа за свободу і демократію» та деякі представники лівих сил, які, втім, були в явній меншості. Натомість союзники й симпатики Києва не шкодували негативних визначень на адресу російського агресора і закликали надати Україні всю можливу підтримку.
Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні, у свою чергу, зазначила, що «українська влада демонструє свою відданість проведенню серйозних структурних реформ у країні, і оскільки «перелік цих реформ довгий та складний», Євросоюз має допомогти Україні в їх реалізації. Водночас Могеріні всіляко уникала визначення трагедії у Волновасі як «теракту» і називала її «драматичною жахливою подією». Також вона запропонувала «поновити активний підхід у відносинах із Росією», наголосивши, що «не йдеться про повернення до спілкування з Москвою, ніби нічого не трапилося» — просто треба «шукати контакт».
На що різко відреагував євродепутат від Польщі Яцек Саріуш-Вольський, який заявив: «Євросоюз — не потужна наддержава, а карлик, бо ми дуже часто робимо менше, ніж могли б, занадто пізно і дуже несміливо. Ми не називаємо війну війною, а тероризм — тероризмом!».
А коли проросійські опоненти намагалися спекулювати гуманітарною катастрофою на Донбасі, євродемократи нагадували їм, хто в цій катастрофі насправді винен. І що якби Росія поважала територіальну цілісність України й не анексувала Крим та не підтримувала донбаських сепаратистів, про катастрофу говорити б не довелося.