Безіменний тероризм

16.01.2015
Безіменний тероризм

У залі Європарламенту. (з сайта news.yahoo.com.)

Погана новина — попри очікування, у кінцевий текст резолюції Європейського Парламенту щодо України так і не було внесено заклик до керівних органів Євросоюзу визнати «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями, як пропонувала фракція європейських консерваторів. У резолюцію зрештою увійшло компромісне формулювання, що звучить так: «Європарламент засуджує акти тероризму і злочини, скоєні сепаратистами та іншими нерегулярними силами у Східній Україні». Тобто парламентарії визнали, що окремі сепаратисти й російські «добровольці» (адже, як ми всі пам’ятаємо, «офіційно» російських військовослужбовців на Донбасі немає) могли скоювати теракти, але прирівняти «народні республіки» до «Аль-Каїди» не наважилися. Втім, українська Верховна Рада цього також і досі не зробила.

Добра новина — фрази на кшталт «державного перевороту в Україні, який оркестрували США», та інші «наїзди» на «хунту, що прийшла до влади в Києві», запропоновані радикальними лівими та правими друзями Путіна в ЄП, у резолюцію також не увійшли. Втім автори цих поправок від початку навряд чи розраховували на підтримку і, згідно з поширеним у соцмережах визначенням, просто займалися «товстим тролінгом», відпрацьовуючи гроші кремлівських «спонсорів».

В остаточному тексті спільної резолюції щодо України євродепутати «рішуче засуджують агресивну і експансіоністську політику Росії, що є загрозою єдності та незалежності України і створює потенційну загрозу для самого Європейського Союзу». Зокрема «неоголошену гібридну війну проти України, яка включає в себе інформаційну війну з елементами кібервійни, використання регулярних і нерегулярних сил, пропаганду, енергетичний шантаж, економічний тиск, дипломатичну та політичну дестабілізацію», цитує «Європейська правда». Європарламент закликає Москву «припинити ескалацію ситуації, негайно зупинити потік зброї, найманців і військ на підтримку сепаратистських збройних формувань і використати свій вплив на сепаратистів, щоб переконати їх брати участь у політичному процесі».

Про зняття санкцій з Росії, як напередодні під час дебатів ризикували закликати деякі учасники обговорення, не йдеться. Навпаки — згідно з резолюцією, Євросоюзу рекомендують на наступному саміті Ради ЄС у березні продовжити і ще більше посилити поточний режим санкцій. Навіть за умови, що ситуація збережеться в нинішньому вигляді (тобто не погіршиться, але й не зміниться відповідно до наведених вище вимог).

А в разі «будь-яких подальших дій Росії, спрямованих на дестабілізацію обстановки в Україні», Європарламент пропонує Європейській раді «ухвалити подальші обмежувальні заходи і розширити сферу їх застосування таким чином, щоб санкції стосувалися ядерного сектору та обмежували здатність російських підприємств проводити міжнародні фінансові операції».

Окрім того, в резолюції Європарламент нагадує державам ЄС, що «16 липня Рада Європейського Союзу скасувала ембарго на постачання зброї в Україну». І фактично закликає скористатися цією можливістю, щоб надати Києву допомогу озброєнням, оскільки «на даний момент для держав Євросоюзу не існує жодних обмежень, у тому числі правових, щоб постачати в Україну оборонне озброєння». «Європарламент вважає, що ЄС повинен вивчити шляхи надання підтримки уряду України у зміцненні її обороноздатності і захисту своїх зовнішніх кордонів на основі досвіду трансформації збройних сил держав-членів ЄС, учасниць колишнього Варшавського договору, особливо в рамках уже передбачених навчань збройних сил в інших частинах світу», — зазначається також у документі.

Усвідомлюють європарламентарії й небезпеку російської пропаганди, яку Москва за допомогою грошей «Газпрому» й своїх численних рупорів за кордоном активно веде й на теренах ЄС. Тож окремим пунктом резолюції закликають Єврокомісію і єврокомісара з питань європейської політики сусідства та розширення «протягом двох місяців підготувати і подати на розгляд Європарламенту комунікаційну стратегію боротьби з російською пропагандистською кампанією».

НАПЕРЕДОДНІ

Напередодні голосування за текст резолюції в законодавчому органі ЄС до пізнього вечора тривало обговорення проектів цього документа, запропонованих різними групами Європарламенту, та ситуації в Україні загалом. Антиукраїнську позицію під час цих дебатів старанно відстоювали позафракційні депутати з політичної групи «Європа за свободу і демократію» та деякі представники лівих сил, які, втім, були в явній меншості. Натомість союзники й симпатики Києва не шкодували негативних визначень на адресу російського агресора і закликали надати Україні всю можливу підтримку.

Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні, у свою чергу, зазначила, що «українська влада демонструє свою відданість проведенню серйозних структурних реформ у країні, і оскільки «перелік цих реформ довгий та складний», Євросоюз має допомогти Україні в їх реалізації. Водночас Могеріні всіляко уникала визначення трагедії у Волновасі як «теракту» і називала її «драматичною жахливою подією». Також вона запропонувала «поновити активний підхід у відносинах із Росією», наголосивши, що «не йдеться про повернення до спілкування з Москвою, ніби нічого не трапилося» — просто треба «шукати контакт».

На що різко відреагував євродепутат від Польщі Яцек Саріуш-Вольський, який заявив: «Євросоюз — не потужна наддержава, а карлик, бо ми дуже часто робимо менше, ніж могли б, занадто пізно і дуже несміливо. Ми не називаємо війну війною, а тероризм — тероризмом!».

А коли проросійські опоненти намагалися спекулювати гуманітарною катастрофою на Донбасі, євродемократи нагадували їм, хто в цій катастрофі насправді винен. І що якби Росія поважала територіальну цілісність України й не анексувала Крим та не підтримувала донбаських сепаратистів, про катастрофу говорити б не довелося.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>