Весь світ у руках хакера

Американський культовий режисер Майкл Манн повернувся в кіно після п’ятирічної перерви. Свого часу він був чотири рази номінований на «Оскара». Вінець слави отримав завдяки фільму «Сутичка» (1995), що став класикою кримінального жанру, з Аль Пачіно і Робертом Де Ніро в головних ролях. У тій же «Сутичці» та інших картинах Манна найголовнішою загрозою людства був чоловік із пістолетом. Та, як переконує режисер, сьогодні «люди ще не зрозуміли, в які часи ми живемо, наскільки ми всі в руках хакерів». Тож його новий фільм, а може, і останній, зважаючи на похилий вік митця, присвячений людині з комп’ютером, в руках якої — доля всього світу.

Майкл Манн із сучасною технікою на «ви». Єдине, що він знає про хакерів, що вони дійсно змінюють життя кожного з нас. Режисер вважає, що мережа сама по собі не є загрозою. Бідою є людина з поганими намірами і хорошими хакерськими навичками. Манн довго готувався до зйомок фільму. Раніше він, як і більшість людей, припускав, що хакер — це худющий, з блідою шкірою і прищами підліток, від якого пахне «Віндовсом», або товстий бородань. Та коли почав вивчати тему, особисто знайомитися з хакерами, яких посадили на багато років за крадіжки кредиток і злом сайту Пентагону, то кардинально змінив свою думку. Він побачив мрію жінок — двометрових блондинів, важкоатлетів, які швидше виглядають, як серфінгісти, ніж хакери. До речі, вони й консультували режисера під час зйомок фільму. Тож коли Манн вибирав на головну роль актора, зупинився на австралійцевi, найсексуальнішому чоловікові року за версією журналу People Крісі Гемсворті.

Фільм починається з того, що в Китаї трапляється свій Чорнобиль — порушується охолодження паливних стрижнів, це призводить до вибуху і викиду неабиякої дози радіоактивності. Через кілька годин після цього у США на одній iз найбільших світових бірж стрімко зростають ціни на сою, що призводить до збагачення кількох негідників. Здавалося б, ці речі не мають нічого спільного, якби американські й китайські спецслужби не виявили, що все це — справа рук одного хакера, який зламав секретні сервери. Кіберзлочинця може зупинити геній комп’ютерів того ж рівня. А його, як на зло, посадили в тюрму за пограбування семи банків. У ФСБ не залишається іншого виходу, як відпустити злочинця, об’єднатися з китайцями і ловити «кібера» без гальм від Чикаго та Лос-Анджелеса до Гонконга та Джакарти.

У фільмі режисер показує, що кіберзлочинці скрізь однакові, чи походять вони з Гонконгу, чи з Естонії, Росії або Тайваню. Цікаво, що хакер-злочинець зареєстрований у Дніпропетровську. І на це є кілька причин. Перша з них: відомо, що українські хакери — суперзірки, і можуть зламати будь-який сервер. Друга — що для Америки Україна — третій світ, звідки ростуть ноги одних із найбільших злочинців (раніше це була мафія, тепер «кібери»). І третя — що батько народженого в Чикаго Майкла Манна —  український емігрант. Сам режисер не раз розповідав, що обожнював, як готувала його бабуся. Коли він відвідав Росію, то зрозумів, що це була не російська, а українська кухня.